Зараз соціологи плутаються з визначенням партій — лідерів майбутніх парламентських виборів.Знову намічається вибір між минулим і майбутнім.
Минуло більше двох років, аргументи про сумну спадщину «оранжевих» уже не працюють, в Україні панує розчарування діями ПР. Мені доводиться часто зустрічатися з людьми в Луганську й районах області — повірте, це не просто слова. Багато людей взагалі не хочуть іти голосувати, бо впевнені: результати будуть сфальсифіковані. Лише 3% виборців в Україні вірять у чесність виборчої кампанії. Насправді це дуже небезпечно, насамперед — для влади. Критична маса накопичується від виборів до виборів, а де й коли спалахне соціальний вибух — спрогнозувати важко. Вибори — це завжди детонатор активності, їх результат може викликати непередбачувані наслідки.
Кандидати із ПР (хоча в них ще не було офіційного висунення кандидатів), то ті люди, які сьогодні позиціонують себе як кандидати по мажоритарних округах, мають відношення до самої Партії регіонів, я сказав би, формальне. Відкрийте їхні біографії й подивіться, хто, коли й навіщо став членом Партії регіонів. Тобто керівництво ПР вважає нормальним і можливим для себе, ігноруючи позицію партійних структур, висувати тих, хто особисто йому цікавий. Ні для кого не секрет: частина таких кандидатів — це креатури Олександра Сергійовича Єфремова, частина — міністра палива та енергетики Бойка, частина — представники СКМ Рината Ахметова. Рядові партійці здивовані. Говорю це, оскільки в політиці не перший день, знаю багатьох і спілкуюся з багатьма людьми. У тому числі й з Партії регіонів. При цьому я анітрохи не засуджую такий принцип добору кандидатів. Це їхня партія, їхнє право.
Рядові члени Партії регіонів — це ті ж пенсіонери, чорнобильці, афганці, інші категорії людей, які постраждали в результаті так званих реформ. У них рука не підніметься опустити бюлетень за ПР.
Бо ж у них, сьогодні — колосальне розчарування... Адже Партія регіонів пройшлася котком по всіх категоріях громадян. І ніяке Євро-2012 не зітре з пам’яті людей ані Пенсійної реформи, ані того, як люди мерзли під Кабміном і досі поневіряються в судах. Проводячи зустрічі з виборцями, я відчуваю негативне ставлення до Партії регіонів у питаннях, які вони ставлять. І це не просто негатив. Це агресивний негатив. Всі спроби представників Партії регіонів втиснутися в рамки дискусії між мною й залою закінчувалися однаково — їх освистували й виводили із зали. За прийняття багатьох резонансних законів ПР проголосувала в парламенті: Пенсійна реформа, Трудовий кодекс, Житловий кодекс, низка антисоціальних законів. Люди ж бачать на табло, хто, як і за які закони голосував у Верховній Раді. Нам не соромно йти до людей, бо ми не підтримували й ніколи не підтримаємо антисоціальні ініціативи влади. Антисоціальна політика — це утопія, а у виконанні ПР — це утопічний регіоналізм. Що ж до місцевої влади, лише за тарифи на воду та її якість, «копанки» і відсутність на подвір’ях вугілля, належного за законом, люди відправлять їх геть.
Перемога Партії регіонів на виборах знову можлива лише з допомогою фальсифікацій і можливо це в одному випадку: якщо вони створять спецдільниці на кладовищах. Але ситуація для Партії регіонів у плані фальсифікацій ускладнюється тим, що контролюватимуть роботу комісій не лише політичні партії, а й мажоритарники. Перетин різних інтересів у грі, де ставки дуже високі, дає підставу думати, що фальсифікації здійснити буде дуже важко. У будь-якому разі, на дільницях. Це по-перше. По-друге, вибори відбуватимуться під жорстким моніторингом Європейського союзу та Російської Федерації. Враховуючи нинішню політичну ситуацію, це питання принципове. Контроль буде жорсткий. І з боку громадськості теж. Тому для Януковича, безумовно, дуже важливо провести цю кампанію більш-менш чесно. І ті губернатори, ті керівники міст та районів, яких спіймають на фальсифікаціях, будуть безжалісно покарані. У цій виборчій кампанії влада кидатиме в топку всіх без розбору, аби тільки показати Європі та Росії своє чесне ставлення до процесу. Звичайно, постраждають у першу чергу безпосередні фальсифікатори, а не замовники.
Минуло більше двох років, аргументи про сумну спадщину «оранжевих» уже не працюють, в Україні панує розчарування діями ПР. Мені доводиться часто зустрічатися з людьми в Луганську й районах області — повірте, це не просто слова. Багато людей взагалі не хочуть іти голосувати, бо впевнені: результати будуть сфальсифіковані. Лише 3% виборців в Україні вірять у чесність виборчої кампанії. Насправді це дуже небезпечно, насамперед — для влади. Критична маса накопичується від виборів до виборів, а де й коли спалахне соціальний вибух — спрогнозувати важко. Вибори — це завжди детонатор активності, їх результат може викликати непередбачувані наслідки.
Кандидати із ПР (хоча в них ще не було офіційного висунення кандидатів), то ті люди, які сьогодні позиціонують себе як кандидати по мажоритарних округах, мають відношення до самої Партії регіонів, я сказав би, формальне. Відкрийте їхні біографії й подивіться, хто, коли й навіщо став членом Партії регіонів. Тобто керівництво ПР вважає нормальним і можливим для себе, ігноруючи позицію партійних структур, висувати тих, хто особисто йому цікавий. Ні для кого не секрет: частина таких кандидатів — це креатури Олександра Сергійовича Єфремова, частина — міністра палива та енергетики Бойка, частина — представники СКМ Рината Ахметова. Рядові партійці здивовані. Говорю це, оскільки в політиці не перший день, знаю багатьох і спілкуюся з багатьма людьми. У тому числі й з Партії регіонів. При цьому я анітрохи не засуджую такий принцип добору кандидатів. Це їхня партія, їхнє право.
Рядові члени Партії регіонів — це ті ж пенсіонери, чорнобильці, афганці, інші категорії людей, які постраждали в результаті так званих реформ. У них рука не підніметься опустити бюлетень за ПР.
Бо ж у них, сьогодні — колосальне розчарування... Адже Партія регіонів пройшлася котком по всіх категоріях громадян. І ніяке Євро-2012 не зітре з пам’яті людей ані Пенсійної реформи, ані того, як люди мерзли під Кабміном і досі поневіряються в судах. Проводячи зустрічі з виборцями, я відчуваю негативне ставлення до Партії регіонів у питаннях, які вони ставлять. І це не просто негатив. Це агресивний негатив. Всі спроби представників Партії регіонів втиснутися в рамки дискусії між мною й залою закінчувалися однаково — їх освистували й виводили із зали. За прийняття багатьох резонансних законів ПР проголосувала в парламенті: Пенсійна реформа, Трудовий кодекс, Житловий кодекс, низка антисоціальних законів. Люди ж бачать на табло, хто, як і за які закони голосував у Верховній Раді. Нам не соромно йти до людей, бо ми не підтримували й ніколи не підтримаємо антисоціальні ініціативи влади. Антисоціальна політика — це утопія, а у виконанні ПР — це утопічний регіоналізм. Що ж до місцевої влади, лише за тарифи на воду та її якість, «копанки» і відсутність на подвір’ях вугілля, належного за законом, люди відправлять їх геть.
Перемога Партії регіонів на виборах знову можлива лише з допомогою фальсифікацій і можливо це в одному випадку: якщо вони створять спецдільниці на кладовищах. Але ситуація для Партії регіонів у плані фальсифікацій ускладнюється тим, що контролюватимуть роботу комісій не лише політичні партії, а й мажоритарники. Перетин різних інтересів у грі, де ставки дуже високі, дає підставу думати, що фальсифікації здійснити буде дуже важко. У будь-якому разі, на дільницях. Це по-перше. По-друге, вибори відбуватимуться під жорстким моніторингом Європейського союзу та Російської Федерації. Враховуючи нинішню політичну ситуацію, це питання принципове. Контроль буде жорсткий. І з боку громадськості теж. Тому для Януковича, безумовно, дуже важливо провести цю кампанію більш-менш чесно. І ті губернатори, ті керівники міст та районів, яких спіймають на фальсифікаціях, будуть безжалісно покарані. У цій виборчій кампанії влада кидатиме в топку всіх без розбору, аби тільки показати Європі та Росії своє чесне ставлення до процесу. Звичайно, постраждають у першу чергу безпосередні фальсифікатори, а не замовники.
Немає коментарів:
Дописати коментар