Відновив брат хату,
Тепер вона “крута”,
Добром, усім багата,
Та без батьків пуста
Колись рідна хата,
Ще пам”яттю дріма.
Буваю рідко, лиш на свята,
Бо ж батьків уже нема
Минулим серце тут щемить.
І сльоза туманить очі,
Дитинство ожива на мить,
Мов промінчик серед ночі
І батьки ще молоді,
У полі серед жита,
Роки юначі золоті
І Случ-ріка розлита
Знаю я – Батьківщина – сторона,
Доки у ній живуть рідні люди
Не дай Боже, розділить “борозна”
Краєм стане, таким, як усюди
Немає коментарів:
Дописати коментар