Фото: lacruax.com
Могли стегозавр быть библейским бегемотом?
Тема динозаврів у Біблії є частиною широкої дискусії, яка ведеться щодо віку Землі, тлумаченні книги Буття та фізичних доказів подій, описаних в ній. Ті, хто вірять у більший вік Землі, схильні погоджуватися з тим, що динозаври не згадуються в Біблії, оскільки за їхньою парадигмою, динозаври вимерли мільйони років до появлення першої людини на Землі. Люди, які писали Біблію, не могли бачити динозаврів.

Ті ж, хто вірять у менший вік Землі, погоджуються з тим, що Біблія згадує динозаврів, хоча, фактично, у ній не зустрічається слово "динозавр". Замість цього використовується древньоєврейське слово "таннійн", яке в наших Бібліях перекладене кількома різними шляхами; інколи, це – "морський звір", інколи – "змій". Найчастіше воно перекладається як "дракон". Виглядає, що "таннійн" був схожий на велетенську рептилію. Ці створіння у Старому Завіті згадуються близько тридцяти разів і зустрічаються як на суходолі, так і у воді.
Окрім згадок про цих гігантських рептилій, в Біблії описуються кілька створінь у такий спосіб, яким, як вважають деякі дослідники, автори могли змальовувати динозаврів.
Наприклад, бегемот. Сказано, що бегемотів з левіафаном (змієм) подадуть до бенкетного столу праведників після Страшного Суду.
Слово "бегемот" стосовно масивних мешканців прісноводих річок Африки увійшло до ужитку лише в 19 столітті, і тільки в Східній Європі. 
У Священному ж Писанні бегемот - страшний звір. Уособлення жаху і темних сил. Ноги його подібні до колон, хода стрясає землю, а ричання схоже на грім сотень мідних труб. Про бегемота сказано, що він – наймогутніший з Божих створінь, гігант, чий хвіст схожий на кедр (Йова 40:15-17).
У ранньому Середньовіччя бегемот був тотожний визначенню – скотина – щось величезне, вороже, зневажаюче і таке, що перевищує розміром усіх.
Але чи говорили автори біблейських текстів саме про відомого нам гіпопотама? Давні євреї прекрасно були знайомі з цією цілком підвладною людині твариною. Єгипетські фараони вважали справою честі мати у своїх зоопарках і слонів, і носорогів, і гіпопотамів. Більше того, саме мисливці з числа підкорених єгиптянами племен вирушали в саме серце Африканського континенту з метою добути живими цих звірів. Отже забобонного жаху бегемоти викликати не могли.
Фото: lacruax.com
Стегозавр на барельефе храма Та Пром храмового комплекса Ангкор (Камбоджа)
Зате мало не в будь-якому селі Центральної Африки місцеві гончарі покажуть (і навіть продадуть) туристам фігурку, яка дуже нагадує реконструкцію стегозавра. Адже біблійський бегемот насправді більше схожий на динозавра.
Виходить, що пам'ять про тварин, вимерлих мільйони років тому, задовго до появи людини, якимось чином збереглася у первісних племен. Це абсолютно неправдоподібно, якщо не припустити, що сучасники укладачів перших біблейських текстів дійсно зустрічалися з динозаврами, які пережили родичів. Нетрі Центральної Африки не добре вивчені. Хто може стверджувати, що в джунглях не розгулює стегозавр, який дивним чином як зберігся?
Фото: lacruax.com
Убийство Левиафана. Гравюра Гюстава Доре, 1865 г.
Наводемо такий приклад. На деяких єгипетських і староєврейських зображеннях намальована дивна риба – завжди черевом вгору. Проте і давні євреї, і давні єгиптяни були дуже точні в зображенні природи, а таку рибу сучасна іхтіологія не знала. Деякі археологи  сформулювали теорію: давні художники навіщось стали малювати хворих риб, мало не екологічну катастрофу зображували. Інші стверджували, що це помилка, художня вигадка. Однак наприкінці 1960-х років схожу рибу виловили в середній течії Нілу – вона так і плаває завжди черевом догори.
Майже в кожній древній цивілізації трапляються зображення велетенських створінь, схожих на рептилій. Петрогліфи, артефакти та навіть маленькі глиняні статуетки, знайдені у Північній Америці, відтворюють сучасні зображення динозаврів. Наскельні рисунки Південної Америки зображують людей верхом на створіннях, схожих на диплодоків, і, що просто вражає, відтворюють знайомі нам зображення тварин, схожих на трицератопсів, птеродактилів та тиранозаврів. Римська мозаїка, керамічні вироби народів Майя та вавилонські стіни свідчать про захоплення людей різних культур і місцевостей цими створіннями. Сьогодні продовжують з'являтися все нові знахідки, хоча зазвичай їх сприймають із крайнім скептицизмом.