Більшість людей бачать лише загальну картинку, якісь протести, але до кінця не розуміють, що ж то таке діється. Що ж такого страшного у цьому Податковому кодексі? Чого найбільше боїмося ми, підприємці?
Я радо заплатив би всі податки, як би мав з чого і до того був переконаний, що вони правильні і логічні. Але я живу в країні, де нема чіткої статистики і вимірів того, як дихає економіка. Я колись працював на «Електроні», який давав 4 відсотки ВВП всієї України. Нині такі флагмани просто безслідно щезли. Виникає запитання, як відроджувати промисловість? Кажуть, що цей кодекс направлений перш за все на те, щоб відновити велику індустрію. Ц е може не погано, але як її відновити там, де її давно нема? От і існує український Захід завдяки малому та середньому бізнесу, ініціативним людям, які самі себе годують і через торгівлю ледь виживають.
Я звичайно розумію, що такого єдиного податку ніде у світі не існує. Хіба можуть у світі додуматися, що в одній будівлі універмагу може працювати більше сотні приватних підприємців, а на базарі- до двох тисяч. З цим треба було щось робити, от іпридумали спрощену систему.
Найстрашніше в Податковому кодексі є те, що крім планових і позапланових перевірок, можливе проведення контрольних перевірок у будь-який час, при тому заборонена відмова від перевірки. Як що ж оборот більше 300000, підприємець повинен поставити касовий апарат. Перевірка ж касової дисципліни може відбуватись у будь- який час. Спрощена система стримувала такі перевірки, тепер це скасовано. Ще одна норма: на складі не може бути більше розранкового залишку- на 300000 або 600000 гривень.
Єдиний податок переведено у таке русло, що на ньому залишаться одиниці. Певною мірою ним можуть скористатися ті хто працює на кінцевого споживача за розрахунок готівкою, оскільки є норма про те, що; товари придбані юридичними особами у єдинщиків включати у витрати не можна.
Я прикинув розрахунок з 300000 обороту, , виходить, що чистими я можу заробити 4000 гривень. Мабуть там, наверху вважають, що дрібним підприємцям більше і не потрібно.
Ото ж краще знайти роботу «нічогоробити», ніж проявляти якусь ініціативу і бажання відкривати новий бізнес, вкладаючи свої кошти у цій державі. Якщо кодекс набуде чинності, то я не матиму за що існувати, бо якщо з цих 4000 гивень заплати господарські витрати, пенсійні внески, страхові соціальні внески, оренду приміщення, то залишиться менше 2000 гривень.
Через таку арифметику дуже гірко слухати, як влада нав"язує суспільству думку, що такі як я, підприємці просто не хочуть платити податки, з яких платять пенсії, а чи морально їх виплачувати у солідарній ситсемі пенсій, що вирізняється між окремими виплатами у 10-20 разів. Чому у більшості пенсія ледь сягає за 1000 гривень, а у когось 25000?. Я й взагалі не переконаний, чи доживу до тої пенсії...
Протести проти Податкового кодексу проходять по всій Україні. Я відчуваю, що рано, чи пізно влада все рівно все зробить, аби він був прийнятий. Це владний катаклізм і підприємцям його не зупинити.
Ще не всі зрозуміли, що їх чекає. Багато хто, надіється, що якось пристосується. Але це навіть не 2004 рік. Крім Податкового кодексу уже є зміни у адмінсудочинстві, де при позові з владою рішення місцевого суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Отже нас чекає надзвичайно «веселе» життя, от тільки як прожити його...
Немає коментарів:
Дописати коментар