Подорож в Радянську Україну

    Мабуть половина населення сучасної капіталістичної України народилася і зростала за часів Радянського Союзу, по іншому сказати- були громадянами величезної імперії із землями від Аляски до Карпат- Союзу Радянських Соціалістичних Республік / СРСР/.

       Ну що ж, повернемось на півстоліття назад, в минуле й поринемо у той час романтичного соціалізму, в  семи-десяті роки - самий розквіт тодішньої радянської системи. Подивимось на такі до болю знайомі картинки тогочасного життя: міста з сірими, одинаково оштукатуреними стандартними коробками будинків, села з дерев"яними біленькими хатинками.  Потрясемось по бруківці вітчизняними «Запорожцями», «Москвичами» і «Жигулями, втиснемось у переповнені  міські автобуси та ледь «живі» приміські транспортні засоби, які возять селян з базарів додому по дорогах, подібних на танкодром. Пообіч шосейних доріг полюбуємося портретами Леоніда Ілліча  з розширеною правою грудиною, щоб вмістились ордени з Геройськими Зірками... і познайомимося з людьми, що одягнуті шаблонно в одязі пошитому по одному фасону. Тут, в цьому часі ми не побачимо жодної іномарки, і здивовано відмітимо- як мало кафе,барів і всеможливо маленьких ларків з величезним асортиментом  товарів. Але обов»язково, на якомусь з великих будинків на центральній вулиці, наткнемось  на  величезний плакат, з якого на фоні московського палацу з їздів, чоловік і жінка із серпом і молотом в руках,  закликають: «Зустрінемо 25-з"їзд КПРС ударною працею». На протилежному боці вулиці, на здоровенному фанерному щиті  інший лозунг переконує жителів і гостей міста - «Доженемо і переженемо Америку». А у кіоску з написом «Преса», крім Центральних газет: « Правда» «Труд» «Радянська Україна»... продають і місцеві –«Будівник комунізму», «Світло жовтня» та інші , за змістом подібні одна на одну. Тут же неподалік пахнуть «Хлібні вироби», зі смішними цінами- булочка коштує 5 копійок, а пиріжок з гороховою начинкою – 3 копійки, до речі на той час- це була сама ходова монета, бо стакан води з сиропом коштував теж - 3 копійки, тоді, як літр 72-го бензину відпускали по 4 копійки. Але повернемось до хліба, так от: кілограмовий чорний буханець коштував 14 коп, а біла паляниця -20 копійок. А якщо ви вже попали в ресторан, то тут на вас чекав справжній рай, де за 10 рублів з товариством можна було  напитися і наїстися від «пуза». Правда потрібно було «насидітись»,почекати черги- доки вас обслужать, але якщо офіціанту підсунете рубля, той вам тут же запропонують навіть шампанське, ну і 100  грамів «Столичної» горілки з  дефіцитним  оселедцем  Івасі на закуску, а якщо вам  цього недостатньо , то зможете дочекатися  шніцелю розміром з підошву 45 розтоптаного чобота. Не хочете горілки, зможете насолодитись кошерним «Сонцедаром» або вбивчим «Колвадосом», після двох-трьох затяжок кубинською сигарою, або подібним вітчизняним «Паміром», вартістю 4-копійки за пачку. Інтелігент

міг пофорсити сигаретами з фільтром-«Орбіта», «Столичні», «Ява», або затягнутися папіросою «Біломор-канал», «Волна»....

    Зате, яка була естрада; сердечно-хвилююча, лірична, правдива, мелодійна і головне весело- оптимістична. Тай життя таке ж було- стабільно спокійне. Ні тобі наркоманів, ні  сатанистів, ні якихось там ЕМО - гуляй собі спокійно  вечірніми вулицями, а якщо не дай Боже, щось неприємне трапилося, то міліція тут-як- тут.І якщо вже попав до них у лабети; не вирвешся  ні за які гроші, не кажучи вже за КГБ- там, як з підводної лодки- не дінешся ніде.

     А, як  добре відпочивали люди після ударної праці на благо «родіни», за яку в середньому платили- 120 рублів. Вдома чорно-білий телевізор «Рекорд» з ранку до ночі трубів про звитяги народного соціалістичного господарства. А вечорами, коли показували «ТАСС уполномочен заявить» вулиці міст і сіл робилися безлюдними; прості радянські люди повнились ненавистю до тих буржуїв, яких ніколи живими не бачили, але проти кого були готові вже воювати. Були й такі: думали одне, говорили друге, а робили третє. Що не кажіть, а у своєму загалі, люди були добріші. Жили на малесеньку зарплату  /80-120 рублів/, а якими щедрими були...

 Кожного літа, хто мав змогу, під час обов" язкової профспілкової відпустки, безкоштовно по тих же  профспілкових путівках , радянські сім»ї відправлялися відпочивати на море. До того ж, у кінці року доплачували ще й тринадцяту зарплату.

      Кожного вечора, після роботи, сидячи на дивані під бубоніння  телевізора, читали газети, які з величезним пафосом і захопленням повідомляли:, що в процесі соціалістичного будівництва у селі відбуваються небачені перетворення- технічне переозброєння виробництва, проведення меліорації і хімізації земель, підвищення кваліфікації колгоспних кадрів, впровадження передових методів у колективних господарствах - все це дало вагомі результати.

      Інтенсивний розвиток народного господарства вимагав підвищення вимагав підвищення технічного рівня будівництва. Почали широко впроваджуватися залізобетонні

конструкції. У містах і селищах для цього будуються заводи по виробництву елементів панельних конструкцій. У містах будинки ростуть мов гриби після дощу. Неподільно від цього розвивається і транспорт.. Появились електропоїзди і величезні автобуси «ЛАЗи», помаленьку асфальтуються шосейні дороги. Семимильними кроками розвивається пасажироперевезення. Автобуси довозять українців у самі занедбані глухі села і місця країни.

     З розвитком промисловості і транспорту росте і робітничий клас, головним джерелом

поповнення якого, стала сільська молодь.Повсюдно на курсах підвищення кваліфікації навчаються службовці і робітники. Технічний прогрес, ріст кваліфікації працівників, поширення соціалістичного змагання- все це сприяло виконанню планів, накреслених попередніми з"їздами ЦК КПРС. Найважливішою подією стало святкування 60-річчя Великого Жовтня і прийняття Нової Конституції. Трудящі України вперше прийняли участь в обговоренні Основного Закону  СРСР. На пленумах партійних комітетів, зборах партактиву, сесіях місцевих Рад, активно обговорюється Конституція, а її прийняття було зустрінуто радісно і величезним натхненням.

      Самовіддана праця тудівників України в минулій п ятирічці високо оцінена керівництвом СРСР. Мільйони працівників удостоєні орденів і медалей, а тих, хто особливо відзначився, нагороджено орденами Леніна з присвоєнням Героя Соціалістичної Праці. За  останню п ятирічку, корінним чином покращився соціальний і культурний рівень  людей у всіх  сферах розвитку., що обумовлено невпинним ростом соціалістичного виробництва і піклуванням Комуністичної партії про трудящих України і народів всього Радянського Союзу. Значно покращився благоустрій, збільшилось асфальтного покриття. Прокладені нові водогони в містах і селах, в багатьох міських будинках появився газ...

       Ось так, переглянувши газети і зарядившись ідеологічно на сон грядущий, закінчували свій робочий день мільйони радянських людей, а вранці проснувшись, швиденько снідали бутербродами з вареної ковбаси вартістю по 2 рублі 40 копійок за кілограм і чашкою цейлонського чаю «Бархатний... І бігли щодуху на роботу, щоб ударно попрацювавши, увечері знову «нормально» відпочити... І ніхто, навіть у якомусь страшному віщому сні , не міг уявити,- що  «кінець» цього «комунізму» настане через якихось  неповних 15 романтичних років. У 1991 році наступив крах соціалістичних ілюзій...Україна вступила у нову фазу розвитку....