Журавлі з рідного краю /поезія/

Журавлі з мого рідного краю,
Десь у вирій на захід летять,
Рідне село під їх спів я згадаю,
Про яке журавлі голосять

Вже, крім брата, нікого згадати,
Наперекіс доля пішла,
Батька не встиг поховати,
Як мама за ним відійшла

Смерть пройшлася, мов коса.
Не поталанило й брату,
Пішов він до жінки в небеса,
Що за рік від нього залишила хату

Їхні душі спочили у Бозі,
На  могилах схилились вінки
Повернутись до нас не в змозі,
Вони покинули нас навіки

У небі серед зірок я їх шукаю,
Їх там багато, душ не знайти,
Вони мене бачать, я знаю,
Але не можуть до хати прийти

Хоч все так, як було в огороді,
Але в дворі без них самота.
У рамах світлини в господі,
Та хата вже зовсім не та