Як могло статися, що в парламент знову йде Компартія? Її ж мали заборонити на віки вічні, а вона фігурує у списку учасників перегонів, ще й лідирує за кількістю джинси — прихованої реклами? Звідки у кандидатів з—поміж бійців добровольчих батальйонів гроші на білборди?Чи не з людських 150 мільйонів, які чотири місяці лежали буцімто мертвим вантажем? А може, все-таки не мертвим, а в тихому місці їх поклали під відсотки, які тепер йдуть на рекламу? Для чого ця гігантоманія — портрети кандидата на кілька поверхів завбільшки? Адже прийом був використаний у 2008—му, 2012 роках і довів свою повну неефективність.
Особливо вражає фінансовий розмах виборчої кампанії. Гроші на рекламу витрачаються просто фантастичні. Цифр не називаю свідомо, щоб не шокувати читачів: простим людям після цього може стати недобре. Звідки гроші? У нас нібито криза, народ забезпечує армію своїм коштом, важкохворих дітей немає за що лікувати, а тут такі витрати. І хто смітить коштами? Знову ж демократи.
На минулих парламентських виборах проблемою було цинічне використання партійних брендів. Особливо грішила цим «Об'єднана опозиція». На округ, де йшли багаті кандидати, наче навмисно ставили маловідомих людей без політичних талантів. Деякі були такі бездарні, що не могли навіть два слова стулити докупи. Через це тодішні вибори, з одного боку, нагадували гру у піддавки з Партією регіонів, а з другого — експеримент — чи «схаває піпл»? У перекладі з рекламного сленгу — чи сприйме і проголосує за кандидата.
Але то була злочинна влада і її стиль. Тепер влада нібито народна. Чому ж знову ті самі гості в ту саму хату? Рябить в очах від білбордів. Газетні площі переповнені рекламними полотнами. Телевізійні ролики всім приїлися. По мажоритарних округах, як і раніше, йдуть коти в мішку. Повторюється історія з експлуатацією партійних брендів з тим самим розрахунком, що під крилом рейтингової політсили до парламенту можна провести кого захочеш, хоч білого ведмедя.
Ні, нам таки пороблено
Немає коментарів:
Дописати коментар