Управління російським суспільством знову довірено офіціозної пропаганді. Для того, щоб зрозуміти, на кого розраховані самі низькопробні агітки, що виходять сьогодні на держТБ, подивимося на дані соціологів. Так, адекватне сприйняття інформації властиво тільки 17% молоді, інші не здатні відрізнити правду від вигадки і добро від зла.
В останні місяці на допомогу силовим методам управління суспільством влада все активніше привертає телепропаганду. Телебачення досі залишається основним джерелом інформації для 60-70% росіян, і саме на них розраховані такі зразки ідеологічних поробок, як «Вести з Дмитром Кисельовим», «розслідування» Аркадія Мамонтова або остання билина Костянтина Сьоміна «Біохімія зради».
Всі ці пропагандистські передачі до глибини душі обурили освічену частину суспільства, яка побачила в ній найбрутальніші зразки пропаганди, що не узгоджуються з реальністю. Виникає закономірне питання - а для кого зроблені ці телевізійні агітки і чи можуть вони донести до якихось людей певне послання? І скільки в нашому суспільстві таких людей, не здатних відрізняти правду від вигадки, які вміють аналізувати і зіставляти факти?
Соціолог Тамара Адамьянц в 2011-2013 роках керувала дослідницьким проектом РФФД «Якісні індикатори процесів самоорганізації і самовизначення в соціумі». У цьому дослідженні вчені спробували кількісно і якісно визначити, який вплив сучасної соціокультурної середовища на фізичне і духовне здоров'я суспільства. Невелику частину результатів даної роботи Адамьянц представила в «Збірнику матеріалів Всеросійської науково-практичної конференції», що пройшла в Москві, 19-20 вересня 2013 року. (Видавництво РОС, 2013, сторінки 2-9).
Соціологи спробували вирахувати рівень розвитку комунікативних навичок (КН) у російських підлітків та студентів. Під КН вчені розуміють «інтегральну характеристику особливостей орієнтування в комунікаційних процесах, ступінь розуміння інтенціональності (смислових домінант) сприйнятих творів».
Процедура складається з декількох етапів: по-перше, в аналізованому творі виділяється латентна багаторівнева структура, орієнтована на авторську интенциональность, по-друге, на основі аналізу містяться в анкеті інтерпретацій вибудовується структура сприйняття цього ж твору респондентом; зіставлення даних першого і другого етапів дозволяє зробити висновок про рівень розвитку комунікативних навичок. Традиційно виділяються наступні групи: високий рівень комунікативних навичок (адекватне сприйняття інформації); середній рівень (частково адекватне сприйняття); низький рівень (неадекватне сприйняття).
Для того, щоб виявити значущі для аудиторії твори і мати можливість диференціювати опитаний масив за рівнем розвитку комунікативних навичок, анкети містили прохання назвати улюблену в ранньому дитинстві казку і твір, що вплинуло, на думку респондента, на його світобачення, а потім проінтерпретувати ці твори, відповідаючи на запропоновані питання.
Так, у відповідях на запитання анкети представників групи з високим рівнем розвитку комунікативних навичок виявлялося не тільки адекватне розуміння інтенціональності (смислових домінант) творів, які вони називали, а й особистісне ставлення до неї (згода або, навпаки, незгоду).
У інтерпретаціях групи із середнім рівнем розвитку комунікативних навичок спостерігалося не дуже глибоке розуміння авторської інтенціональності, «зсув» вектора інтерпретування в банальну мотиваційно-цільову спрямованість, для чого використовувалися загальні фрази або пафосні штампи, підміна аналізу поверхневим переказом змісту: «про щастя»; « про любов; «про події війни»; «добро перемагає зло» і т.д.
Інтерпретації групи з низьким рівнем розвитку комунікативних навичок виявляють не тільки повне нерозуміння авторської інтенціональності, а й небажання її зрозуміти; на перший план виходить намір або взагалі не утруднятися і піти від відповідей або - «показати себе», знайти привід для емоційної розрядки з приводу особистих проблем чи життєвих стратегій. Для сприйняття представників цієї групи типові комунікативні збої: «вихоплення» з контексту окремих фактів і введення їх у власні домисли і фантазії.
Наведемо приклади різних варіантів інтерпретування одного і того ж твору - мультфільму «Ну, постривай!». При адекватному сприйнятті глядачеві виявляється зрозуміла основна його смислова домінанта - висміяти агресивність, показавши, що вона неспроможна в життя; частково адекватне сприйняття пов'язане з переказом змісту або сентенціями про перемогу добра над злом; при неадекватному сприйнятті інтерпретації виявляються ніяк не пов'язаними з авторською интенциональностью (« Вовк Зайцю не товариш »;« це пародія на радянське суспільство »;« не пам'ятаю »;« прикольний мультик »і т.д.).
Не дивно, у зв'язку з вищесказаним, що при відносно рівних можливостях прилучення до соціокультурних цінностей навіть у соціально гомогенних групах «набір» значущих творів виявляється різним у різних соціоментальних групах. Наведемо як приклад лідируючі найменування улюблених в дитинстві казок, творів, що вплинули на світобачення або просто вподобаних, серед підлітків 12-17 років (дані опитування 2011 року).
У групі з високим рівнем комунікативних навичок у якості улюбленої в ранньому дитинстві казки лідирували «Вінні-Пух і всі-всі-всі» і «Золотий ключик, або пригоди Буратіно»; серед вподобаних творів - книга і фільм «Опудало»; в числі творів , що вплинули на світобачення - «Собор Паризької Богоматері» В. Гюго і «Злочин і кара» Ф. Достоєвського.
У групі з середнім рівнем комунікативних навичок у якості улюбленої в ранньому дитинстві казки лідирували мультфільми «Ну, постривай!" І "Том і Джеррі»; серед вподобаних творів - комп'ютерні ігри і фільм «Закрита школа»; в числі творів, що вплинули на світобачення - телепрограма «Дом-2» (серед дівчаток) і комп'ютерні ігри (серед хлопчиків).
У групі з низьким рівнем комунікативних навичок у якості улюбленої в ранньому дитинстві казки лідирували мультфільми «Ну, постривай!" І "Канікули в Простоквашино»; серед вподобаних творів - комп'ютерні ігри (серед хлопчиків); в числі творів, що вплинули на світобачення - комп'ютерні ігри і, особливо гра «Counter Strike» (серед хлопчиків) і фільм «Сутінки».
Учень технікуму 16 років, інтерпретуючи комп'ютерну гру «Counter Strike», яку назвав твором, що вплинув на його світобачення, повідомив, «... що в цій грі йде боротьба з Ізбеков, чеченчамі тощо» (орфографія дотримана). Ще для одного учня технікуму незабутнім твором став фільм «Бригада». На прохання розповісти про найголовніше, що хотіли передати, висловити творці цього фільму, він відповів так: «як треба виживати в Росії».
Закономірне питання про параметри соціоментальних груп. Наведемо дані про особливості сприйняття художніх творів підлітками (опитування проходило в 2011 році):
- Високий рівень комунікативних навичок (адекватне сприйняття) - 17%;
середній рівень комунікативних навичок (частково адекватне сприйняття) -39%;
- Низький рівень комунікативних навичок (неадекватне сприйняття) - 44%.
Не набагато втішному результати аналогічного вивчення студентів (опитування проходило в 2012 році):
- Високий рівень комунікативних навичок (адекватне сприйняття) - 17%;
- Середній рівень комунікативних навичок (частково адекватне сприйняття) - 45%;
- Низький рівень комунікативних навичок (неадекватне сприйняття) - 37%.
Тобто в обох групах молоді, що відрізняються за віком (12-17 років і 17-21 рік) число адекватно сприймають інформацію, здатних її аналізувати виявилося всього 17%. З іншими 83% пропаганда може спокійно працювати, вдовблюючи їм які завгодно установки. Особливо легко це робити в низькій комунікативної групі, що становить близько 40% молоді.
Також результати цього дослідження побічно показали, що для пропаганди не важлива середу, в якій вона поширюється - будь то телебачення, друковані ЗМІ чи інтернет.
До речі, цифра в 17% респондентів, здатних орієнтуватися в реальності, цікавим чином приблизно збігається з числом «російських європейців» , які визначаються як 17-22% російського суспільства.
+ + +
Немає коментарів:
Дописати коментар