Гроші – один із найважливіших винаходів людини. Самі по собі вони не мають особливої цінності, але служать мірилом цінності всіх речей, що знаходяться навколо нас.
Будь-який товар має властивість задовольняти ті чи інші потреби людини і має свою ціну. Всі без винятку товари – це витвори людської праці. Вони відрізняються лише кількістю затраченої фізичної та розумової енергії на їх виготовлення. Коли один предмет міняють на п’ять інших, то це означає, що на його виробництво було затрачено вп’ятеро більше зусиль. Це означає, що він уп’ятеро дорожчий.
Важко перелічити кількість предметів, які у різних народів виконували роль грошей: риба (Ісландія – XV ст.), хутро (слов’янські племена, Скандинавія, Західна Європа – Середні віки), перли (Індія – до XX ст.).
Врешті-решт із різноманітної товарної маси виокремлюються такі товари, які стають загальним еквівалентом ціни. А це означає, що їх можна обміняти на будь-який інший. Так з’явився «товар товарів», «товар для всіх» – гроші.
Про далекоглядні державотворчі наміри князя Володимира свідчить те, що він почав карбувати перші руські монети. Після Володимира Великого свої гроші карбував і його брат Ярослав.
Ці монети хоч і поклали початок вітчизняній монетній справі, проте не відіграли особливої ролі в господарському житті Русі. До нашого часу дійшло десь близько 340 давньоруських монет.
Від середини XI ст. набули поширення гроші у вигляді злитків срібла усталеної ваги та форми – гривні. На київських землях була відома шестикутна гривня, а на чернігівських – плеската.
Кількість грошей (грошова маса) не встигала за розвитком торгівлі, і тому в XII–XIII ст. в обігу знову з’явилися шкіряні гроші – хутро білки й куниці.
В 1769 році Катериною II були запроваджені паперові гроші – асигнації. В перші роки радянської влади настав повний розлад у грошовій сфері. Випуск великої кількості паперових грошей призводить до того, що ціни дуже зросли. Наприклад, ціни на сірники порівняно з довоєнним часом до 1921 року збільшились у 38 тисяч разів. Щось подібне пережили і ми в лихих дев’яностих роках ХХ ст.
Дика гіперінфляція 90-х
Внаслідок лібералізації цін у Росії ціна на газ в Україні за 1992 рік збільшилась у 100 разів, а на нафту – в 300 разів. Зростання цін на енергоносії почало розкручувати спіраль інфляції. Протягом 1992 року гроші знецінились у 21 раз, а з 1993-го – у 103 рази. Такої гіперінфляції не спостерігалось у цей час у жодній країні. В 1992 р. при виході з рубльової зони через некомпетентність високих посадових осіб були допущені грубі помилки. Найсерйозніша з них – відмова від негайної грошової реформи. Впродовж п’яти років в українській економіці обертався купонокарбованець – квазігрошова одиниця, яка фактично не виконувала жодної функції грошей. У вересні 1996 року була запроваджена в обіг гривня. Істотною вадою грошової реформи був завищений курс гривні стосовно долара та інших валют.
Карбування перших радянських монет розпочиналося важко. Рубль мав з’явитися 1921–1922 рр., але в обіг він надійшов лише в 1924 році, коли було створено достатній запас монет.
Того ж року випущено срібну монету – «полтинник» (50 копійок) із зображенням молотобійця, який б’є по ковадлу. З цього часу карбувались дрібні монети, в наступні роки – з нікелю і бронзи. Типи монет, установлені в 1935 році, залишались незмінними до грошової реформи 1961 року.
З 1 січня 1961 року 10 старих рублів стали дорівнювати вартості одного нового рубля.
У колекції археолога-любителя, нумізмата із села Радинка Василя Павловича Войтенка зібрано старовинні монети, знайдені у різних селах Поліського району. Ось лише кілька даних про унікальні знахідки: «Речь Посполитая, Сигизмунд III. Ваза (1587–1632). Три гроша, Россия (империя), Анна Иоанновна (1730–1740): Денга, 1735, Россия (империя), Елизавета Петровна (1741–1761), Россия (империя), Николай II (1894–1917): Пятьдесят копеек, 1912; рубль, 1912 и Союз Сов. Соц. Республик (СССР): Пять копеек, 1924».
Немає коментарів:
Дописати коментар