В череді, на лузі пас корови,
У Язвінці з товаришем Петром,
Кораблі пускали паперові
Пускали ті кораблики у світ,
Щоб пливли за море, в океан
Пройшло з тих пір немало літ,
І давно відкрився той обман
І десь мій розстав туман
У своє село я рідко приїжджаю.
Рідко хто, впізнає мене з немовичан,
Та багатьох і я уже не знаю
Вже нові садки, і не ті вже солов"ї,
На Вигоні асфальтова дорога,
Вже й по черзі ровесники мої
Відходять від свого "порога"
І все уже не так!
Вже отчого немає дому
І на серці залишився знак,
Здобутий на шляху свойому...
Немає коментарів:
Дописати коментар