Вихор - злодій

Уже лист каштана збагровів,
Синіє небом висота.
Тобі я правду розповім
Про молоді літа

Ти листочок цей багряний,
Між сторінок покладеш,
І зимою, в час різдвяний,
Ти знов його знайдеш

Згадаєш ти той вечір тихий,
Як ми кохались до зорі,
І, як тоді зірвався вихор,
Й підняв твої коси догори

 Тебе, немов чарівну мавку
Накрив шовком  чорних кіс,
Обнімав тебе  і ніжно гладив,
Вкрав любов мою і геть поніс