Кажуть,душа не в"яне

Обірвалась наприкінці ночі
Братових днів тонка нить,
Він закрив свої очі,
Дуже міцно брат спить

У хаті горять старі лампади,
Мерехтять жалібні вогні.
Синам не буде він давать поради,
Залишилися вони одні

Не прийдуть уже онуки,
Не візьме він їх на плече,
Від безсилля і розпуки,
У рідних ниє серце і пече

Кажуть,душа не в"яне,
На небі трубить його сурма,
Але  не заживає на серці рана,
Бо брата в нас уже нема