Я, знов, нарешті опинився,
У своїм юначим світі,
Що у сні моєму моєму бивсь,
Як той лин, що запутався у сіті
Раненько, вийшов до криниці,
Цілющої води напивсь,
Поклонивсь сестрі зірниці,
Сонцеві,як Богу поклонивсь,
У мандрівку ходив я з ними,
Оббігав місця грибні,
Пройшовсь дорогами земними
По своїй Поліській стороні
Обійшов її із Сонцем в парі,
Побував я всюди, роздививсь,
І на пухнастій ,білій хмарі,
Знов додому повернувсь
Немає коментарів:
Дописати коментар