ЯКИЙ НОВИЙ РІК СВЯТКУЄМО ПРАВИЛЬНО

Перше січня взагалі не є початком нового року за церковними календарями. Церковний рік починається 1-го вересня, це перейшло до християн із Старого Заповіту, так само як і церковний день починається ввечері попереднього дня. Саме тому ми і їмо Різдвяний обід ввечері 24-го, а не 25-го, як англіки, котрі відірвалися від традиції. І 1-го (14-го за новим стилем) вересня в церквах починають новий церковний рік, хоча для більшості людей це проходить непоміченим.

Ще сто років назад церковний календар визначав ритм життя більшості людей. І хоча першого січня святкували, але говорили, що святкують «Маланку, «Святого Василя» чи «Сильвестра».  Ми часто чуємо  в грудні від поляків про їхні плани на «Сильвестра». «Маланка», наскільки я знаю, збереглася тільки в діаспорі. А «Святого Василя» взагалі тепер можна почути тільки в колядці «Добрий вечір тобі…»

До 1582-го року всі християни святкували Різдво в той сам день, 25-го грудня. У 1582-гому році папа Григорій XIII змінив календар, щоб він краще відповідав рухові сонця, посунув дату на 10 днів вперед. Цей календар стали називати Григоріанським. Православна церква реформу календаря не прийняла і продовжує користуватися Юліанським. У двадцятому і двадцять першому століттях різниця вже досягла 13 днів.

До початку двадцятого століття вся Царська Росія жила за Юліанським календарем. І святкували вони всі свята крім Пасхального циклу так само, як і люди в західних, римо-католицьких і протестанських державах – Різдво 25-го грудня, Маланки (а від часу Петра Першого і новий рік) – 1-го січня. Тільки з запізненням ( або ж на їхню думку це західний світ поспішав) на 13 днів. Тільки українці Галичини жили за Григоріанським календарем, а святкували церковні свята за Юліанським.

Аж після революції в Росії провели календарну реформу і Григоріанський календар став державним.  Православна і греко-католицька церкви продовжують вживати Юліанський календар і досі, хоча багато парафій греко-католицької церкви в діаспорі для зручності перейшли на Григоріанський календар.

Тому і Різдво випало на 7-ме січня за новим календарем (до речі, з 2100-го року будемо святкувати не 7-го, а 8-го),  а Маланії – на 14-те.

Оскільки у вжитку стало 2 календарі, ми отримали нагоду всяткувати новий рік двічі – за новим і старим стилем.  Щоб розрізняти їх,  в Україні говорять про Новий Новий Рік і Старий Новий Рік, а в діаспорі – про Новий Рік і Маланку. Хоча дуже побожні люди в Україні не святкують 1-го січня, оскільки це випадає на піст.

На передвечір’я Маланки так само готують вечерю із 12 страв, але не пісних, а скоромних (з м’ясом). Так само ліплять вушка до борщу і варять кутю.  Цю вечерю часто називають Щедрою Кутею, на відміну від Голодної Куті на передвечір’я Йордану.

Зранку 14-го від хати до хати ходять «віншувальники» – хлопчики з торбиною зерна. Вони «посівають» зерном в хаті і бажають багатства і здоров’я у новому році, зазвичай у віршах. Господарі традиційно обдаровують їх солодощами, хоча у наш прагматичний вік люди дають дрібні гроші.