Черговий лікар Ольга Волошин легко знайшла спільну мову з незвичним пацієнтом...
Цю операцію в родині Теодора Степановича Фурти, якому у березні має виповнитися 103 роки, спочатку думали відкласти і провести після новорічних і різдвяних свят. “Але ми відчули, що тато може до свят і не дожити, він почав гаснути як свічка. Втрачав свідомість. Тому й наважилися, - розповідає донька Галина Доброні. - І батько, і я дали письмову згоду на операцію, хоча розуміли, що з огляду на вік і стан здоров’я усе може статися, усі під Богом ходимо. Водночас була впевненість, що все буде гаразд”
.
ХІРУРГ Кардіологічного центру Андрій Бабич, який здійснив унікальну для такого віку операцію, назвав діагноз пацієнта - повна атріовентрикулярна блокада, порушення провідності між передсердям і шлуночком. Якщо у нормі серце повинно робити за хвилину 60-90 скорочень, то спрацьоване серце цього пацієнта робило від 20 до 30 ударів. З таким ритмом довго не живуть... У тіло Теодора Степановича імплантували постійний штучний водій ритму серця. Електрод (це складний технологічний пристрій) завдовжки 58 сантиметрів під’єднали до правого шлуночка серця. І тепер воно, як молоде, робить за хвилину 60 ударів...
Я спілкувався з Теодором Степановичем через добу після операції, в останній день старого року. Він хоч ще й перебував у реанімації, але був у доброму настрої, жартував і навіть співав...
Мені не раз доводилося писати про людей дуже похилого віку. І нерідко ті, кому було під сто чи за сто, чи то жартома, чи всерйоз казали, що їм вже набридло жити, а Господь чомусь не забирає до себе... Поділився цим спостереженням з Галиною Теодорівною. І почув від неї: “Наш тато великий життєлюб. Попри те, що йому майже 103 роки, боїться смерті і дуже хоче жити. Сам себе обслуговує, ходить до магазину. Але останнім часом гнітить те, що повмирали його однолітки і він не має з ким спілкуватися...”
Нелегкий хрест несе ця жінка із символічним прізвищем Доброні. Мама, якій вже 90 років, хворіє на важку форму цукрового діабету. Разом з чоловіком, маючи свою квартиру, винайняли помешкання у тому ж будинку, де живуть батьки, щоб постійно доглядати за ними. Чоловік з розумінням, по-християнськи, ставиться до цієї житейської ситуації. Більше того, разом з дружиною щодня відвідують і його матір, яка зламала ногу і вже рік у лікарні...
Коли верстався цей номер, Теодор Степанович вже був у звичайній палаті кардіологічного відділення. Не виключено, що зустріне Різдво вже у колі своєї родини. Як сказав головний лікар Кардіологічного центру Степан Павлик, ми зробили цьому пацієнтові два різдвяні подарунки - безплатний прилад і головне - серце, яке б’ється у ритмі життя...
Немає коментарів:
Дописати коментар