Нам добре обом

Перестали  волошки цвісти,

Все меншає рідних з літами,

Як добре що у мене є ти,

Коли нема батька і мами

 

Я не цінив твоєї доброти,

Все гоноровим бути старався,

А тепер дуже боюсь самоти,

Як ніколи в житті не боявся

 

Постараюсь тебе берегти,

Щастя буду тримати в долонях.

Прости мені мила, прости

За сивину ранню на скронях

 

 Нам літо не віє теплом,

Роки вже відквітували,

Але нам добре обом,

Хоч ми на краще чекали

 

Нам добре, як птахам у небі,

Хоч минають  так стрімко роки

Нам вже багато не треба,

Лише б щасливі росли малюки