Стежка

Савчин О.

Ще шумлять весіні діброви,
У яких, я б зустріти хотів,
Смуток лісів смерекових,
І цвіт квітучих садів


Поки, пам"ять моя там ночує
Блукає й досі за селом,
У дворі "літня" кухонька пустує,
Що змурував ще юнаком

Я стежку шукаю, оту соромливу,
У цим, Карпатськім  краю,
Шукаю  у спеку і зливу,
І сили тут свої  віддаю

Вклонитись хочу травам луговим,
Слідам косарської звитяги
І горизонтам юначим своїм,
Де пройшли роки мої, бродяги

Де споглядав я схід сонця,
І немало бачив див,
Звісно не з хатнього віконця,
А коли лугами я бродив

Читав казки з озерних плес,
У нетрях пущі вікової.
І срібні блискавки берез,
І загадковий шепіт хвої..

Тепер той ліс уже сумний,
Хоч ще могутній він стоїть,
Але місцями вже сухий,
І не так вже шелестить