Відповідь російському КГБісту

Прем`єр Росії Володимир Путін заявляє, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу.

Про це Путін сказав під час спілкування з росіянами в прямому ефірі, повідомляє УНІАН.

"Тепер з приводу наших відносин з Україною. Я дозволю собі з вами не погодитися, коли ви зараз сказали, що якби ми були розділені, ми не перемогли б у війні. Ми все одно перемогли б, тому що ми —країна переможців", - заявив він, відповідаючи на питання одного з росіян.

За словами Путіна, статистика часів Другої світової війни свідчить, що найбільших втрат зазнала саме РРФСР – більше 70%. "Це означає, що війна виграна, не хочу нікого кривдити, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все в документах", - сказав він.

         Відповідь на це питання розділимо на чотири частини.
1. Рух Опору на окупованій території.
На початку війни Україна упродовж 13 місяців стримувала наступ фашистських орд і тільки наприкінці липня 1942 р. була повністю окупована загарбниками.
Після окупації території України розпочався масовий партизанський рух, який завдав німецьким військам відчутних втрат. Невеликі партизанські загони, а також цілі партизанські з'єднання під командуванням С. Ковпака, О. Федорова, С. Наумова, П. Вершигори вели "рейкову війну", створювали навіть зони, визволені з-під німецької окупаційної влади.
На початок 1944 р. визволена партизанами територія становила майже 12 тис. км. квадратних.
У західних областях України велику територію очистили від загарбників вояки ОУН -УПА. Значну диверсійну роботу в містах України (Київ, Рівне, Житомир, Кам'янець-Подільський) вели підпільні (причому як більшовицьке, так і національне підпілля). Відомі підпільники І. Кудря, В. Бевз, О. Теліба та інші створили добре організовані, законспіровані групи Опору.
2. Внесок українців у перемогу на фронтах війни.
На фронтах Вітчизняної війни у складі радянських військ було близько 6 млн українців; кожен другий із них загинув, кожен другий із тих, хто залишився живим, став довічним калікою. 2072 українці було удостоєно вищого звання в СРСР - Героя Радянського Союзу, із них 32 - двічі, а І. Кожедуба - тричі.
Із 7 млн нагороджених 2,5 млн становили воїни-українці.
Із 15 фронтів більше половини очолювалося маршалами та генералами - українцями з походження. Це, зокрема, А. Єременко, С. Тимошенко, Р. Малиновський, П. Рибалко, К.Москаленко.
3. Героїчний внесок працівників тилу.
Війна стала тяжким випробуванням не тільки для воїнів Червоної армії, а й для всього радянського народу, українського зокрема.
Героїчні зусилля знадобилися під час евакуації підприємств на схід країни. Це вимагало не лише великих зусиль, а й людських жертв. Однак з України все ж було вивезено і введено в дію на нових місцях понад 500 великих підприємств, у тому числі - тракторний, електромеханічний, турбогенераторний, паравозобудівний заводи з Харкова, "Більшовик", "Ленінська кузня", "Точелектроприлад", "Укркабель" та інші з Києва (всього 197 підприємств), суднобудівні з Миколаєва, заводи важкого машинобудування з Краматорська.
Разом з устаткуванням і технікою на схід їхали кваліфіковані робітники, фахівці. Наприклад, 25 тис. шахтарів Донбасу було спрямовано в Кузбас і Караганду. На нових місцях доводилося працювати ненормований час у надзвичайно важких умовах - за відсутності житла, кепського харчування. Всього з України в глиб СРСР було евакуйовано понад 3,5 млн жителів.
Також евакуювали власність колгоспів і радгоспів. З України в тил СРСР у перші місяці війни було переправлено понад 5 млн голів худоби.
Перебазування на схід країни величезних матеріальних цінностей, переведення народного господарства на рейки воєнного виробництва за надзвичайних умов і в найкортші сроки стало дійсно всенародною, героїчною трудовою епопеєю. Євакуація заводу "Арсенал" з Києва розпочалася 27 червня 1941 р. Всього було демонтовано й вивезено 1110 вагонів обладнання. Вже через 4 дні після прибуття на нове місце роботи на Урал "Арсенал" розпочав випуск оборонної продукції. У лютому 1942 р. колектив, не припиняючи виробничої діяльності, за,9 діб створив надійну поточну систему, завдяки якій випуск продукції нових протитанкових озброєнь подвоївся.
Київський завод ім. Артема було евакуйовано до Куйбишева. На 10-й день вступив до ладу механічний цех, на 12-й - складальний. Через 3 тижні після початку монтажу продукцію випускали вже всі цехи. У вересні 1941 р. продукцію було випущено на 18% більше, ніж до евакуації.
Великий внесок в перемогу зробили також українські вчені, викладачі, діячі мистецтва.
4. Втрати України.
Загальна чисельність жертв цивільних і військових українців становила 7 млн. осіб (16,7% від усього населення Україна).
Війна вогненним смерчем прокотилася містами й селами України. Повністю або частково було знищено 714 міст і 28 тис. сіл, 2 млн будинків. Без житла залишилося 10 млн. чоловік.
Було знищено 16150 промислових підприємств. Матеріальні втрати України становили майже 1,2 трлн крб.
Величезні людські та економічні втрати українського народу у роки Другої світової війни були оцінені світовим співтовариством як вагомий внесок у перемогу над фашизмом. Україна, яка входила до складу СРСР, стала членом ООН і разом з делегацією СРСР та Білорусії взяла участь у роботі її структур від дня заснування в 1945р.