"благодійників" розраховуємо , а лишень на себе, на свою родину, на свої руки та спину. Було й гірше, нічого- вижили. Але зараз стає страшно, коли вчитуєшся уважніше в цифри бюджету, який собі намалювали наші з вами слуги. Для них і тільки для них головне поправити здоров"я. Адже вони такі хворі і немічні, як тільки ними цікавиться прокуратура, бідні не доспали на сесіях, їх там б"ють і трощать щелепи, отже хай їдуть на моря, поправлять здоров"ячко, таке для нас нікчем корисне і цінне. Вони ж чиновники, слуги наші- стали такими, дякуючи нам всім, нашій споконвічній ментальності -"Моя хата скраю..." А їм небайдужим, дорогим нашим, в прямому значені слова- тільки того й треба: дивіться російське "мило", на сесії бійки, їхній солодкий сон під час прийняття соціальних законів - ото ж мовчіть і наберіть у рот води, а якщо є щось міцніше то добре випийте, щоб бути такими ж неадекватними, як вони. Це зараз, взимку, а прийде весна, нам знову своє робить- навкарачки на городах длубатись, аби зимою на зуб було що покласти, бо отакі ми українці, роботящі і неговіркі, несміливі і толерантні і хай той, вищий клас, оті олігархи, яких ми народили, хай з жиру бісяться, аби наша шкура ціла була і дай Боже, щоб б тільки війни не було. А коли вже нам геть "нікуди", тоді може ми і прокинемось і щось така зкумекаємо. От тільки лише б пізно не було. Дуже вже хочеться нам до Європи, як вони жити і не надіятись на китайців, що якби нас не оділи, ми досі б у куфайках ходили. Зате в нас в роті "зуби золоті". Чого нам ще? Нащо нам та гарантована пенсія, якщо ми до неї не доживемо. А може наші, вищі "нові українці" вирішили поміняти нас на китайців- їм так мало треба, іх багато і вони не менш працьовиті?...
Немає коментарів:
Дописати коментар