Українців здавна прозивають 'хахлами'.

    В Росії вислів 'хахландія' замість назви 'Україна' в дореволюційну епоху був значно розповсюджений.В наш час після здобуття Україною незалежності українські заробітчани в Москві /відчув на собі/ відчувають зневагу до всього українського,доходить до відвертого глузування з 'хахлів-салоїдів.' Як і звідки взялося таке прізвисько.?
     Вперше цей термін згадується в писані з 1620 р.Історик Лев Диякон, що був присутнім у 917 р. при зустрічі князя Русі Святослава з візантійським імператором залишив для нас опис київського князя...'...помірного зросту,не дуже високий,але й не малий,з кошлатими бровами,надмірно довгими вусами,із зовсім голою головою,але з одного боку звисав довгий чуб /оселедець/-ознака знатності і роду, міцна потилиця, широкі груди і могутня статура. Виглядав він досить суворим і диким'....
     Оселедець, як відзнаку знатності носили князі і королі тодішньої Європи. У середині 16 ст. козаки так само, як і Святослав голили голову і бороду, залишаючи вуса і чуба у вигляді оселедця. От саме від цього козацького оселедця очевидно пішла назва 'хахол',що на "мацкальськом  язике" означає - чуб.
    Наші предки 'хахли' представники латинського світу,бо в той час на сході.мацкалі, московіти ходили мов ведмеді, немиті, небриті, не чесані до тих пір доки Петро 1-й, повернувшись з Європи, силоміць заставив їх митися і брити бороди.
      Наприкінці 18-го ст. в літературі появився термін 'малорос'.Чому така назва, коли Русь,як назва народу куди давніша. І можливо нам пора опротестувати штучну назву Росія та й повернути собі нашу древню Русь, бо росіяни до Русі мають таке відношення, як ми всі до Канади. Росіяни то є- азіати, 'московіти , мацкалі , кацапи'.
      Ми ж фактично являємось дійсними малоросами, бо на патріаршому соборі1303р.на прохання  Галицько Волинського короля Юрія було засновано 'Малу Русь' на противагу всієї Руської держави, зауважте, Руської,а не Російської. Виходить, що ми, українці є спадкоємцями русів, росів, русинів, русичів і малоросів та знатних, гордих хохлів, які не збрешуть, але й правду не скажуть....
       Повернемось в історичне минуле.В той час коли Полтавська катастрофа знищила козацьку Гетьманщину, в той час коли коли розпочався процес невпинного наступу імперських сил у всіх сферах народного життя, коли все ж таки не вдалося зберегти латинське імення. Замість
того зневажливе прізвисько "хахол" набувало щораз більшого поширення. Мацкаль, вимовляючи хахол, до сих пір, розуміє під цим справжній народний тип-чоловік, що говорить якоюсь певною мовою,має свої відмінні від російських звичаї, свої обставини домашнього життя. Для російського імперського суспільства українці залишилися доброзичливими,нешкідливими, колоритними у своїх танцях та піснях.Колись хахлів цінували за господарність,за хліборобську любов до землі. Зовсім іншу оцінку дав лауреат Нобелівської премії І.Бунін хахлам,повернувшись після поїздки
в Україну:-"Хахлы мне очень понравились с первого взгляда.Я сразу заметил резкую разницу, которая существует между мужиком великоросом и хохлом .Наши мужики-народ по большей части,изможденный в дырявых зипунах, в лаптях и онучах ,с исхудалами лицами да лохматыми
головами А хахлы- народ рослый,здоровые и крепкие,смотрят спокойно и ласково, одеты в чистую и аккуратную одежду. И места за Курском начинаются тоже веселые; равнины полей уходят в такую даль, о которой жители средних и северных губерний даже понятия не имеют"
Завжди і всюди в російському кіно та білетристиці хахол трохи дурнуватий, хитрий, жадібний, неодмінно лінивий і часом добродушний. Найкраще охарактеризував українців С Рудницький:-"Український простолюдин далеко краще відчуває окремішність свого народу навіть на най-дальших і найбільш розкинених колоніях, у найбільше чужому середовищі, дав привід до знаної російської пословиці: "Хахол везде хахол." "