МЕНІ СНИЛАСЯ МАМА

Я плакав у сні, мені снилася мама,
Що ніби та пташка летить в небесах.
Серце щемить не загоєна рана,
Мама приходить лиш в снах

Приходить лиш в снах моя мати,
Простяга до мене руки свої,
Щось хоче в потіху сказати,
Та не чую я голос її

Може гнівається рідна на мене,
Що рідко з нею бував при житті
І коли зів"яло її жито зелене
Не зміг я вчасно до неї прийти

Пробач матусю, мені пробач,
Уже нічого не змінити.
Тебе не поверне уже мій плач,
А я на світі хочу жити

Жити я мушу з цією журбою,
А ти мамо! У гості приходь,
Хоч у снах поговорим з тобою
І хай нам гріх цей пробачить Господь

Розмова з тобою, звісно, - не гріх,
- Це сповідь, не просто  слова,
Про все що сказати не зміг,
Коли ти була ще на світі жива...