Василь РОГУЦЬКИЙ Після трагічних подій у Донецьку ввечері 13 березня Міністерство закордонних справ Росії знову заявило про своє «право» «взяти під захист» співвітчизників в Україні. У столиці Донбасу, нагадаємо, сталися зіткнення проукраїнських та проросійських мітингарів, внаслідок чого загинула одна людина, кілька десятків було поранено. Російська сторона, діючи у стилі Геббельса, заявила, що на мирних російських демонстрантів напали озброєні «праворадикальні угруповання». Насправді в атаку на український мітинг із ножами, залізними палицями та петардами пішли молодики із проросійського мітингу. Міліції не вдалося їх втримати. Від ножових поранень помер активіст Донецького осередку ВО «Свобода» Дмитро Чернявський. Тепер прокуратура з’ясовує, чому місцева влада дала дозвіл на проведення двох мітингів одночасно і в одному місці й чому міліція втратила контроль над ситуацією.
Неважко передбачити, що російська пропаганда із загиблого свободівця зробить російського патріота, який загинув від рук бандерівців. І росіяни дружно, з підписами під схвальними листами підтримають введення військ на континентальну Україну, щоб «врятувати співвітчизників від жахів громадянської війни». Але Путін вигадує різні приводи для вторгнення суто для зомбування свого електорату.
А сам біснуватий цар, ухвалюючи рішення про окупацію, керуватиметься зовсім іншим. Насамперед — реакцією Заходу. Якщо повважає її занадто м’якою — продовжить війну. Другим стримувальним фактором може стати рівень готовності до боротьби самої України. За словами колишнього радника Путіна Андрія Ілларіонова, поки Україна не продемонструє готовності дати військову відсіч агресору, країни НАТО, підписанти Будапештського меморандуму — США і Великобританія — не надаватимуть військової допомоги Україні.
Як відомо, у Росії все готово для атаки на наші східні кордони, стягнуто війська та техніку. Учора продовжувався рух важкої техніки у Криму до перешийка, який з’єднує півострів та Херсонщину, щоб можна було атакувати і з півдня. Чи все зробила Україна, щоб відбити цю атаку? Колишній перший заступник голови Генштабу, віце-адмірал Ігор Кабаненко вважає, що ні. «Мені як військовому зрозуміло: готується повітряна та наземна наступальна фронтова операція проти ВСІЄЇ України. Що ще невтямки політикам? Де ваша воля? Годі відступати! Розбронюйте мобілізаційні запаси, озбройте народ через легітимні механізми і дайте йому можливість захистити себе, свої родини і державу! Ні клаптика рідної землі ворогу, хай вона горить в агресора під ногами! Оголосіть Вітчизняну війну окупантам! Сформуйте Ставку Верховного головнокомандування! Дійте і дайте можливість діяти людям!» — волає віце–адмірал.
На думку того-таки Андрія Ілларіонова, референдумом у Криму запускається механізм насилля, результатом якого стануть етнічні чистки. Він закликає прийняти рішення про порятунок українських військових у Криму, оскільки тепер вони в облозі, а після початку військових дій стануть фактично військовополоненими.
У цій ситуації український народ хоче почути від влади не напівпанічний виступ в. о. міністра оборони Ігоря Тенюха у Верховній Раді, а чіткий план на випадок війни, що робитиме держава та військо і як діяти кожному українцеві. Це заспокоїть людей і допоможе уникнути зайвих жертв. Але наразі такої відповіді нема. А завтра вона може бути вже запізнілою…
ДО РЕЧІ На пряме запитання соціологічної групи «Рейтинг» «Як Ви ставитеся до відокремлення від України Криму?» абсолютна більшість опитаних українців — 87% — заявили, що не підтримують такої ідеї, підтримує її лише 9%, решта не визначились.
КОМЕНТАР Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор політичних наук: «Якщо ми подивимося на ті завдання, які ставить Путін, розв'язавши цю воєнну агресію, то захоплення Криму — це тільки проміжна мета. Основна в цьому театрі воєнних дій — це повалення державного суверенітету України і приєднання її до Росії, принаймні східної та південно-східної частин включно з Києвом».
Немає коментарів:
Дописати коментар