Навіть якщо українська влада не виконає вимогу ЄС щодо звільнення Юлії
Тимошенко з ув'язнення, вірогідність у України стати асоційованим членом
все одно висока.
Хочу дати невелику, по-моєму, важливу ремарку для країни, чий герб по праву повинен бути прикрашений граблями. Для деяких прихильників української євроінтеграції хочу зробити короткий лікнеп на тему - як у них все вийшло.
Розворот на 180 градусів ПР щодо ЄС пояснюється просто - під ногами
горить земля, всі роздерибанено, приходить розуміння, що бабло вже тягти
нема з кого і не з чого. Чим скористалися всі ті ж сили, які стратегічно планували вже давно відрив України від РФ.
Всієї української «еліти» однозначно наплювати і на падіння
виробництва, і на звуження ринку збуту, і на десятирічний (як мінімум)
перехідний період у диверсифікації економіки з однієї простої причини.
Падіння рівня надходження податків у скарбницю і наступні за тим
проблеми в соціальних виплатах український уряд планує погашати
кредитами міжнародних фінорганізацій, які їм обіцяні. Це звичайна стандартна практика для скупки «еліти» в країнах Східної Європи.
Тобто, поясню ще більш популярно - гроші будуть займати, для того щоб платити зарплати бюджетникам, пенсії та інші виплати. При чому, вимагати будуть натомість, збільшити пенсійний вік і збільшити тарифи. Чим будуть віддавати? А поки нічим. Потім, все потім.
Греція також мало замислювалася спочатку, чим для неї закінчиться
квотування вирощування оливок і винограду і закриття судноремонтної
промисловості. Кожен грек на сьогоднішній день повинен зовнішнім кредиторам близько 50 тис. євро.
Найуспішніша з колишніх республік Югославії, Словенія, з населенням в 2
млн. і зовнішнім боргом в 3 млрд. баксів перед вступом до ЄС також не
розраховувала, що в 2013 її зовнішній борг перевищить 54 млрд. євро (27
тис. на людину), і вона буде змушена продавати стратегічні державні
об'єкти. Дуже доставляють розмови про успішність прибалтійських тигрів, звідки виїхала вся молодь на заробітки в старі країни Європи.
Напевно, саме цього домагалися латиші, естонці і литовці у боротьбі за
незалежність - покинути батьківщину і краще б ніколи в неї не
повертатися.
Повторити досвід Польщі, Чехії також не вийде.
Ці країни були обрані, і на них обкатана система виведення частини
німецьких і скандинавських потужностей недалеко від своїх кордонів саме
через географічну близькість.
Вони повністю залежать від Німеччини, як тільки Берлін заявляє про
маленького зростанні або боронь боже - стагнації, перші скорочення йдуть
саме там.
Ратующім за асоціацію грантоїдам, неупередженним журналістам і простим
громадянам варто було б, напевно, подумати що їх особисті мотиви в цьому
питанні не цілком збігаються зі стратегічним розумінням ситуації
найближчим часом. Швидше - взагалі не збігаються.
І, напевно, селянам, які можливо будуть змушені порізати худобу, і
тисячам скорочених робітників потрібно придумати яке - небудь інше
пояснення нових проблем крім як «цівілізаційний вибир».
Владислав БРИГ, «Полеміка»
Немає коментарів:
Дописати коментар