Гіркота втрати

Ні! Я не маю за минулим жалю,
Завіяв його глибокий сніг
І тепер я тебе ще люблю,
Й пам"ятаю красу твоїх ніг

Тобі я казав:"Не надовго розлука"
І погляд відводив убік.
Зрадливо здригнулися руки,
Знали,що наша розлука навік

Казав:" Не забуду ніколи"
А соловей щебетав: Не клянись.
Ми зіграли вже ролі,
Ніби недавно, а насправді колись

Спливли  за днями дні й літа,
Все тяжче їх згадати
Та з серця ніяк не відліта,
Гіркота непоправної утрати