Скандал щодо радянського маркування на Олімпіаді спровокувала Росія

В Національному олімпійському комітеті РФ не поспішають коментувати лондонський скандал, який вони самі спровокували. Схоже, що в НОК РФ не бачать потреби пояснити, чим вони послуговувалися, застосовуючи радянське маркування при поданні інформації про своїх спортсменів, а надто — вибачитись за помилку. Хоча, як пояснили «Дню» в Посольстві Великобританії в Україні, посилаючись на заяву Лондонського олімпійського оргкомітету, саме подана росіянами інформація спричинила помилку і як результат — міжнародний скандал. «Інформація про біографії атлетів була взята з даних акредитації, які надали нам Національними олімпійськими комітатами. Ми вже порушили це питання з Національним олімпійським комітетом Росії», — зауважили «Дню» в Посольстві.

Утім, чи знімає це питання до якості фільтру інформації лондонського оргкомітету? Невже англійці, які відомі своїм педантизмом та консерватизмом, просто халатно поставились до складання бази даних, і не перевірили інформацію, яку їм подали Національні олімпійські комітети? Можливо (хоча це припущення може видатись трохи цинічним), британці просто все ще не поспішають переписувати карту. І винні в цьому, мабуть, ми самі. Адже світ бачить, як Україна добровільно впускає на свою територію військові формування чужої країни (йдеться, зокрема, про Чорноморський флот Російської Федерації. — Авт.).

Питання ідентифікації України має дуже довгу історію. Лондонський скандал варто розглядати значно ширше, аніж прикру помилку, спровоковану РФ. Варто, зокрема, пригадати нещодавню заяву німецького політолога Олександра Рара в інтерв’ю інтернет-виданню From-UA про те, що лише 30% німців знають, що Україна — незалежна держава. Більше того, експерт зауважив, що вважає цей результат «типовим для багатьох європейських країн, для європейських суспільств». І це в час, коли незабаром виповниться 21 рік відтоді, як Україна з’явилась на політичній карті світу як самостійна держава. І як на нашу думку питання тут не лише до ефективного українського піару за кордоном. (Хоча нам і справді бракує лідерів, які змогли б організувати цей простір. Щоправда, у випадку неадекватної лондонсько-олімпійської історії, українське Міністерство закордонних справ відреагувало цілком професійно.) То чому Європа (свідомо чи несвідомо) досі не помічає великого сусіда поруч із собою?