«Останній мирний день»: українців закликали боротись за мову не на кухнях, а оголосити війну депутатам |
 | Фотогалерея: Біля Ради від "регіоналів" вимагали пояснити, "чим ніщєта краща за злидні" (зображень: 45)     |
Боротьба на кухні
На думку ж юриста Всеукраїнського громадського руху «Не будь байдужим», Юрія Фартушного, стояти біля парламенту мали б тисячі. «Якби тут було 50 тисяч п’ятогочисла, цього законопроекту не було б у Верховній Раді просто», - підкреслив правозахисник у розмові з Тижнем.
«Якщо тут зібралось кілька сотень осіб зараз – отже, мовне питання решту не зачіпає, - констатує юрист. - А якщо зачіпає – то потрібно щось робити, а не говорити про це на кухні зі своїм кумом чи своєю дружиною».
Проблема боротьби за українську мову, впевнений він, полягає у площині гідності. «Гідність або є, або її немає, - впевнений пан Фартушний. – Якщо немає гідності – боротьба закінчується на кухні».
Його думку поділяє студентка Тетяна. Дівчина не належить до жодної громадської організації чи партії. Про акцію почула від друзів. «Зараз робочий день, ранок, - каже Таня. – Можна цим пояснювати невелику кількість людей. Але треба вірно розставляти пріоритети. Там, за стінами парламенту, вони знищують нашу мову. Сьогодні треба боротись. А працюємо та вчимось ми щодня».
Читайте таклж: Успадкована дискримінація: носії української мови продовжують зазнавати утисків у власній державі
Тут, на акції, дівчата малюють українські прапори на обличчях бажаючих і роблять футболки із написом «Ні розколу України». Їх вдягають навіть деякі журналісти.
Останній мирний день
Володимир Коваленко, виконавчий голова харківського об’єднання громадян «Українська родина», спеціально приїхав на акцію з «першої столиці».
«День прийняття мовного закону буде останнім мирним днем в Україні», - запевняє він.
На думку громадського діяча, прийняття мовного законопроекту призведе до втрати українцями національної ідентичності. «Це показав харківський досвід після прийняття рішення про регіональний статус російської мови, що протирічитьКонституції України., - пояснює Коваленко. – На побутовому рівні, на рівні підприємств, установ та організацій. Зараз там російськомовне оточення переважає україномовне в 6-8 разів. Не на 6 відсотків, не на 8 відсотків – в 6-8 разів!»
«Ми зараз живемо, і не знаємо, що таке небезпека, - підкреслив пан Коваленко у розмові з Тижнем. – Небезпека на транспорті, небезпека в метро. Але якщо буде знищуватись український етнос – обов’язково виникнуть надзвичайно радикальні структури».
З тим, що це початок війни згодни і брати Капранови. «Годі панькатись з ними!», - закликають вони присутніх, говорячи про народних обранців.
Оголошення війни
«Треба оголосити персональну війну кожному депутату, який голосував за цей закон», - закликають українські письменники. Зокрема, війну економічну – адже чимало депутатів мають власний бізнес.
Наприклад, народному депутату Геннадію Зубанову належить видавництво «Креон». «Наше видавництво вже розірвало контракт з «Креоном», - каже Дмитро Капранов. Сьогодні він закликав українців не купувати видані «Креоном» книжки, «бо це видавництво зрадника».
Читайте також: Мовні міфи Сходу і Півдня
«За все в житті треба платити, - підкреслює письменник. – Наші діди від тих натискань на кнопки перегортаються у труні».
Лише два народи
Мовне питання не хвилює українців, що живуть на сході, впевнені на акції. Адже їм і так ніхто не забороняє розмовляти російською. «Їх головна проблема – на що жити завтра, чим годувати дітей», - каже літня жінка. У руках вона тримає плакат «Законопроект про мови в Україні? 17 млрд. грн. на рік за мій рахунок».
Українська музика на акції лунає не тільки з гучномовців. Грають і наживо – зокрема, вокаліст гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк.
Читайте також: Законопроект Колесніченка-Ківалова робить українську мову бездержавною
«Лише два народи серед слов’ян мають проблеми з двомовністю, - підкреслює Василюк. – Це українці та білоруси, решта розмовляють рідними мовами». Нам треба збудувати дійсно національно свідоме суспільство, впевнений він. А ще – берегти те, що є. Те, що було здобуто холодноярцями, ОУНівцями та іншими героями України.
На думку ж юриста Всеукраїнського громадського руху «Не будь байдужим», Юрія Фартушного, стояти біля парламенту мали б тисячі. «Якби тут було 50 тисяч п’ятогочисла, цього законопроекту не було б у Верховній Раді просто», - підкреслив правозахисник у розмові з Тижнем.
«Якщо тут зібралось кілька сотень осіб зараз – отже, мовне питання решту не зачіпає, - констатує юрист. - А якщо зачіпає – то потрібно щось робити, а не говорити про це на кухні зі своїм кумом чи своєю дружиною».
Проблема боротьби за українську мову, впевнений він, полягає у площині гідності. «Гідність або є, або її немає, - впевнений пан Фартушний. – Якщо немає гідності – боротьба закінчується на кухні».
Його думку поділяє студентка Тетяна. Дівчина не належить до жодної громадської організації чи партії. Про акцію почула від друзів. «Зараз робочий день, ранок, - каже Таня. – Можна цим пояснювати невелику кількість людей. Але треба вірно розставляти пріоритети. Там, за стінами парламенту, вони знищують нашу мову. Сьогодні треба боротись. А працюємо та вчимось ми щодня».
Читайте таклж: Успадкована дискримінація: носії української мови продовжують зазнавати утисків у власній державі
Тут, на акції, дівчата малюють українські прапори на обличчях бажаючих і роблять футболки із написом «Ні розколу України». Їх вдягають навіть деякі журналісти.
Останній мирний день
Володимир Коваленко, виконавчий голова харківського об’єднання громадян «Українська родина», спеціально приїхав на акцію з «першої столиці».
«День прийняття мовного закону буде останнім мирним днем в Україні», - запевняє він.
На думку громадського діяча, прийняття мовного законопроекту призведе до втрати українцями національної ідентичності. «Це показав харківський досвід після прийняття рішення про регіональний статус російської мови, що протирічитьКонституції України., - пояснює Коваленко. – На побутовому рівні, на рівні підприємств, установ та організацій. Зараз там російськомовне оточення переважає україномовне в 6-8 разів. Не на 6 відсотків, не на 8 відсотків – в 6-8 разів!»
«Ми зараз живемо, і не знаємо, що таке небезпека, - підкреслив пан Коваленко у розмові з Тижнем. – Небезпека на транспорті, небезпека в метро. Але якщо буде знищуватись український етнос – обов’язково виникнуть надзвичайно радикальні структури».
З тим, що це початок війни згодни і брати Капранови. «Годі панькатись з ними!», - закликають вони присутніх, говорячи про народних обранців.
Оголошення війни
«Треба оголосити персональну війну кожному депутату, який голосував за цей закон», - закликають українські письменники. Зокрема, війну економічну – адже чимало депутатів мають власний бізнес.
Наприклад, народному депутату Геннадію Зубанову належить видавництво «Креон». «Наше видавництво вже розірвало контракт з «Креоном», - каже Дмитро Капранов. Сьогодні він закликав українців не купувати видані «Креоном» книжки, «бо це видавництво зрадника».
Читайте також: Мовні міфи Сходу і Півдня
«За все в житті треба платити, - підкреслює письменник. – Наші діди від тих натискань на кнопки перегортаються у труні».
Лише два народи
Мовне питання не хвилює українців, що живуть на сході, впевнені на акції. Адже їм і так ніхто не забороняє розмовляти російською. «Їх головна проблема – на що жити завтра, чим годувати дітей», - каже літня жінка. У руках вона тримає плакат «Законопроект про мови в Україні? 17 млрд. грн. на рік за мій рахунок».
Українська музика на акції лунає не тільки з гучномовців. Грають і наживо – зокрема, вокаліст гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк.
Читайте також: Законопроект Колесніченка-Ківалова робить українську мову бездержавною
«Лише два народи серед слов’ян мають проблеми з двомовністю, - підкреслює Василюк. – Це українці та білоруси, решта розмовляють рідними мовами». Нам треба збудувати дійсно національно свідоме суспільство, впевнений він. А ще – берегти те, що є. Те, що було здобуто холодноярцями, ОУНівцями та іншими героями України.
«Червону руту» із ним разом співає весь натовп.
Немає коментарів:
Дописати коментар