Мабуть, щастя не сниться ніколи

1 Vote

Мабуть, щастя не сниться ніколи,
Бо його на світі нема.
Буває і літо на полі людському,
Коли за вікном ще виє зима

Сниться, що ніде нема правди,
І десь люди живуть, як в раю,
А ми живемо, як і жили  завжди,
У забутому Богом краю ,

І так минали дні одноманітні,
Як тягнулись колись, давно,
Як зимою, так і в квітні
Помалу губили життєве зерно

Лише перед страшною бурею,
В передчутті біди й негод.
Провівши радості зажурою
Ми вдобряли рясно  огород

Все тоді значуще вставало з глибин,
Відвага, честь і вірність брата,
Велич душевних верховин,
Все, чим душа у нас багата

Бо у нас давно існує,
Споконвічної гостинності закон.
Українець гостя погодує,
Постеле й благословить на сон,

Якщо ж не почує він подяки,
Від того, хто наївся “всласть”,
Тихенько мовить:- Ходять тут усякі!…
І в кишені гордо дулю дасть…