У Кремлі вимагають нейтрального статусу України, її федералізму, надання російській мові статусу державної, відмови від Криму
Брязкаючи зброєю, російська воєнщина вчить, як нам з вами жити...
Через дві декади після віроломного вторгнення Росії в Україну, захоплення її кримської території з господарською і військовою інфраструктурою, шантажів, залякування, грабежів і мародерства на наших землях, після неймовірного психологічного тиску на мільйони українців і невизнання теперішньої української влади російський президент Володимир Путін раптом перевтілився у такого собі голуба миру. Устами свого МЗС він взявся повчати офіційний Київ, як нашій країні жити далі, як «правильно» виходити «з глибокої політичної кризи». Зверхній тон Кремля не похитнув Київ. З берегів Дніпра відповіли: замість того, щоб розмовляти неприйнятними ультиматумами, виведіть свої війська і «лекцій» більше нам не читайте…
Що ж радить Україні Москва? Відмовитися від «неонацистської ідеології», «відмежуватися від ультранаціоналістів», припинити їхні спроби «дестабілізувати різні регіони». Виконати зобов’язання мирної угоди, яку колишня опозиція підписала з Януковичем. Російське МЗС нав’язує Україні скликати Конституційні збори (знайоме формулювання Медведчука) і підготувати на них… федеративну конституцію. Згідно з нею, українські регіони прямим голосуванням мають обирати органи законодавчої і виконавчої влади. Крім усього іншого, Конституційні збори мали би закріпити «нейтральний військово-політичний статус» України.
Окремий пункт московських «рекомендацій» - про надання російській мові статусу другої державної. І чи не найважливіше –Україна повинна визнати і поважати право Криму «визначити свою долю» згідно з референдумом 16 березня.
Як випливає з кремлівської цидулки, лише у разі прийняття цього плану Україні можуть гарантувати її суверенітет і територіальну цілісність. Як тут не пригадати, що у далекому 1994 році, коли Ки
їв погодився відмовитися від ядерної зброї в обмін на гарантію безпеки з боку супердержав, Росія теж давала такі обіцянки. І без докорів сумління начхала на них, 1 березня цього року скерувавши на наші терени бойові вертольоти, танки, кораблі, націливши на нас ракети…
На диктат російського МЗС зовнішньополітичне відомство України відповіло відмовою. Викладені пропозиції там розцінили як «абсолютно неприйнятні». І додали, що будь-які переговори з Російською Федерацією за міжнародного посередництва повинні відбуватися винятково на основі поваги до територіальної цілісності України. «Російська сторона повинна негайно припинити агресію і провокації на території України, негайно вивести свої війська в місця їх постійної дислокації», - заявив речник МЗС України Євген Перебийніс.
А тим часом…
У понеділок активісти радикальних організацій Росії закидали димовими шашками посольство України у Москві. На додачу вони жбурляли листівки із написом «Київ – російське місто».
Учора ж Україна уперше за всю історію взаємин з РФ відкликала з Москви свого посла Володимира Єльченка. Такий демарш було зроблено «у зв’язку із ситуацією довкола Автономної Республіки Крим та необхідністю обговорення деяких її міжнародних аспектів».
Олександр ПАЛІЙ, політолог
«Миротворчі» ініціативи російського МЗС - не що інше, як спроба Кремля діалогом про відсторонені речі зменшити рішучість Заходу у запровадженні санкцій. Тільки незрозуміло, чому в Україні повинен бути федералізм, якщо його не хоче 75% нашого населення. Те ж саме із запровадженням другої державної мови – більшість наших громадян виступає проти цього.
Росія намагається зацементувати нейтральний статус України, хоча військова агресія з боку Москви, значною мірою, є наслідком такого нашого статусу.
Втім, той факт, що Росія уже погоджується на формалізований діалог – сам собою є непоганою річчю. Вона може свідчити про те, що загрозу санкцій, ембарго з боку Заходу по відношенню до Кремля у Білокам’яній уже не сприймають як щось нездійсненне…
«Миротворчі» ініціативи російського МЗС - не що інше, як спроба Кремля діалогом про відсторонені речі зменшити рішучість Заходу у запровадженні санкцій. Тільки незрозуміло, чому в Україні повинен бути федералізм, якщо його не хоче 75% нашого населення. Те ж саме із запровадженням другої державної мови – більшість наших громадян виступає проти цього.
Росія намагається зацементувати нейтральний статус України, хоча військова агресія з боку Москви, значною мірою, є наслідком такого нашого статусу.
Втім, той факт, що Росія уже погоджується на формалізований діалог – сам собою є непоганою річчю. Вона може свідчити про те, що загрозу санкцій, ембарго з боку Заходу по відношенню до Кремля у Білокам’яній уже не сприймають як щось нездійсненне…
Немає коментарів:
Дописати коментар