НА ПРОВОДИ

На Проводи поїду я додому,                    
До брата, батька й мами я зайду,
Схилюся низько в поклоні земному
І слова потрібні їм знайду

Трудна та буде  зустріч наша,
Як і розлука була трудна,
Горя пригублена чаша
З літами згіркла геть до дна

Не топтати землю їм ніколи,
Не бачити блакитних хмар,
За селом в голім полі
Покояться Поліна,Вася і Макар

Свічі на могилах поставлю їм,
Квіти на горбик покладу,
Про життя своє тихенько розповім
Про все по черзі, до ладу

Поряд невістки пам"ятник стоїть,
Вона відкрила горю лік,
Зі свічі, що ледь не гасне, мерехтить
Віск стіка, мов сльоза з повік