2012 р. Гучний кримінал /відео/

Підбиваємо підсумки року, що минає. Відтак, пропонуємо нашим читачам підбірку найрезонансніших злочинів, що трапилися в Україні 2012 року. Убивство Оксани Макар 10 березня в Миколаєві троє молодих чоловіків заманили в квартиру 18-річну Оксану Макар, зґвалтували її, а потім намагалися спалити живцем. 11 березня підозрюваних затримали, проте двох із них відпустили на підписку про невиїзд. Після проведення акції протесту жителями Миколаєва 13 березня заарештували всіх трьох співучасників цього злочину. Стосовно підозрюваних порушено кримінальні справи, які було згодом перекваліфіковано на статтю про умисне вбивство. За такі злочини передбачається як позбавлення волі до 15 років, так і довічне ув'язнення. Головний фігурант у справі Оксани Макар Євген Краснощок розповів в деталях події  того вечора. Президент України Віктор Янукович доручив забезпечити повне та неупереджене розслідування зґвалтування та спроби спалення дівчини у Миколаєві. Міністр МВС пообіцяв, що ґвалтівники з Миколаєва будуть покарані. Невдовзі під час колегії Генеральний прокурор України Віктор Пшонка поінформував, що в рамках розслідування справи Оксани Макар у Миколаївській області до відповідальності притягнуто 9 керівників підрозділів органів внутрішніх справ, а також кількох співробітників прокуратури. Медики три тижні боролися за життя дівчини – її оперували, заміняли відмерлу шкіру, весь цей час вона перебувала на штучній вентиляції легенів. Однак 29 березня дівчина таки померла. Гроші, які українці передали на лікування Оксани Макар, після смерті дівчини її мама віддала на лікування іншій жертві зґвалтування. Суд над підозрюваними тривав понад півроку. У цей час вони неодноразово змінювали свідчення. Наприкінці листопада обвинувачених у вбивстві Оксани Макар Євгена Краснощока, Артема Погосяня та Максима Присяжнюка визнали винними та засудили до ув'язнення. Згідно з рішенням, Є. Краснощок отримав пожиттєве ув'язнення. М. Присяжнюка засудили до 15 років позбавлення волі, а А. Погосяна - до 14. Дніпропетровські „терористи” 27 квітня вдень у Дніпропетровську протягом години сталися чотири вибухи, постраждала 31 людина (зокрема десятеро підлітків), 26 із них госпіталізували. 31 травня керівництво МВС і Генпрокуратури заявило про те, що затримано двох підозрюваних, які нібито вимагали $4,5 млн, в іншому разі обіцяли продовжити організацію вибухів. 1 червня стало відомо, що затримано чотирьох осіб. Усіх їх за рішенням суду заарештували для проведення розслідування. Як пізніше з'ясувалося, один із них - старший викладач кафедри політології Дніпропетровського національного університету Віктор Сукачов, другий - асистент цієї кафедри Віталій Федоряк. 11 червня глава СБУ Ігор Калінін повідомив, що чотирьом затриманим у Дніпропетровську за підозрою в серії вибухів 27 квітня висунуто обвинувачення за статтею "терористичний акт". За даними слідства, підозрювані скоїли теракт, бо хотіли, щоб держава їм компенсувала всі ті незручності і неприємності, які вони відчували в житті. Раніше також повідомлялося, що СБУ підозрює заарештованих у справі про організацію вибухів у Дніпропетровську в скоєнні ще трьох терактів у 2011 році в Харкові, Запоріжжі та Дніпропетровську. Зокрема, вночі 13 жовтня 2011 року в Харкові стався вибух біля одного з кіосків. 21 жовтня того самого року в супермаркеті в Запоріжжі спрацював вибуховий пристрій в одному з ящиків камери схову. Ще через кілька тижнів у Дніпропетровську в ніч на 16 листопада 2011 року на проспекті Карла Маркса вибухнула залізобетонна урна для сміття, внаслідок чого загинула одна людина – фінансовий директор однієї з місцевих фірм. Згодом ці справи таки об’єднали. 24 жовтня Служба безпеки України направила у Вищий спеціалізований суд кримінальну справу про терористичні акти в Дніпропетровську, Харкові й Запоріжжі. Головний обвинувачений у терактах у Дніпропетровську політолог Віктор Сукачов заявляє про фізичний і психологічний тиск на нього й інших обвинувачених під час слідства. Суд у справі триває. Караванський стрілець 26 вересня чоловік розстріляв у столичному ТРЦ «Караван» чотирьох охоронців, троє з яких померли на місці події. 5 жовтня у МВС повідомили, що вбивцею охоронців є уродженець Львівської області 1974 року народження Ярослав Мазурок, якого 10 жовтня оголосили у міжнародний розшук. Фото з відеокамер „Каравану” було розклеєне у громадському транспорті, у рідному місті Мазурка проводилися ретельні пошуки підозрюваного. Тим часом інтернет-спільнота жваво реагувала на ці події у соцмережах, обговорюючи, наскільки схожі фото Мазурка і чоловіка, якого зняли „караванівські” відеокамери. Запальні дискусії тривали безпосередньо на сторінках Мазурка в соцмережах, також було створено багато фальшивих сторінок від його імені, де він нібито зізнавався у злочині або ж навпаки, запевняв, що ні в чому не винен і став жертвою гонінь. 7 листопада у Києві виявили мертвим чоловіка, схожого на Мазурка. При ньому знайшлипаспорт, виданий на його ім'я. За даними міліції, причиною смерті стало самогубство. Цього ж дня на офіційному сайті МВС України зникла інформація про розшук підозрюваного у вбивстві охоронців в гіпермаркеті "Караван" Ярослава Мазурка. 8 листопада МВС повідомило, що відбитки пальців рук загиблого ідентичні зі слідами пальців рук, вилучених при огляді місця вбивства у «Каравані». Поховали Мазурка 17 листопада у Києві. Адвокат дружини Ярослава Мазурка Лаврентій Кухалейшвілі впевнений, що підозрюваного у вбивстві охоронців "Каравану" упіймали задовго до його смерті. Адвокат впевнений - якщо б Мазурок погодився взяти на себе вбивство, країна побачила б його живим. Наразі міліція з’ясовує, хто допомагав Мазурку переховуватися. Джерело:  ZAXID.NET