«Небезпечніше, ніж колєсніченки або царькови всередині країни»
Проаналізувавши та узагальнивши дані, отримані від джерел у в силових органах , розвідці і дипломатичних колах , висновки політиків та політтехнологів. «ЛІГАБізнесІнформ» назвала шість вірогідних сценаріїв зриву Кремлем асоціації України з ЄС. Оскільки ж асоціація України з ЄС поховає надії російського режиму на втягування нашої країни в майбутній Євразійський союз, який Кремль запланував заснувати з січня 2015-го, то Москва рішуче налаштована перешкодити Києву зблизитися з Брюсселем , не гребуючи засобами.
Перший сценарій пов’язують із діями спецслужб. Причому, як вважають аналітики «ЛІГАБізнесІнформу», «протиставити росіянам і їх впливу в Києві нічого не можуть - контррозвідувальна діяльність на межі краху через систематичне недофінансування , кадрового голоду і комерціалізації спецслужб у приватних інтересах». Екс-заступник голови СБУ генерал Олександр Скіпальський, підтверджуючи наявність сильного російського лобі в сьогоднішній розвідці, все ж вірить , що ситуацію ще можна виправити, якщо Главі держави вдасться «негайно очистити спецслужби від маріонеток Москви . Людей , які нехтують інтересами України , там достатньо». На думку згадуваного генерала, головна проблема української розвідки в тому, що вона вибудовує стосунки з колегами з Москви без урахування головної мети Кремля – ослаблення української державності. Генерал прогнозує , що по дорозі в ЄС основні проблеми виникнуть не всередині, а зовні – в самих країнах ЄС, де лояльні до Росії люди займають часом дуже високі посади – починаючи від голів урядів і міністерств, закінчуючи рядовими політиками. «Для євроінтеграції це небезпечніше, ніж колєсніченки або царькови всередині України», – резюмував Скіпальський.
Другий сценарій полягає в тому , зазначає «ЛІГАБізнесІнформ», щоб «максимально дезорієнтувати партнерів України в ЄС - з одного боку , і українських виборців – з іншого. Громадська думка є ключовим пунктом у війні за вплив на процеси всередині України . Враховуючи, що більшість українців воліють інтеграцію в ЄС , Москва намагається якщо не домогтися зміщення громадської думки на користь своїх геополітичних проектів , то хоча б утримати розкол на рівні «50 на 50». За словами опитаних політтехнологів , під ці завдання в Україну постійно вливаються мільйони доларів на розвиток лояльних Кремлю засобів масової інформації , підкормлювання політиків та експертів, промивання мізків».
В ефективності третього сценарію Кремля (економічного тиску) переконалася Україна й під час недавньої так званої торговельної війни. Правда, наголошують експерти «ЛІГАБізнесІнформ», поки що інструмент економічного тиску не застосовуючи на повну силу. Четвертий сценарій полягає в тому, що «іноземні спецслужби можуть організувати провокацію проти лідера опозиції, яка відбуває ув`язнення. Якщо противники асоціації дістануться до головного опонента Януковича, то Україна в очах західних партнерів опуститься в один кошик з країнами – ізгоями. Про асоціацію з ЄС у найближчі роки не буде й мови».
Ще один сценарій, як вважають аналітики, пов`язаний з цивільним або військовим конфліктом на території України. Зокрема – в Криму. І нарешті – шостий сценарій путінського режиму, який називають «газовою дипломатією проти ратифікації». Оскільки Угоду про асоціацію повинні будуть ратифікувати парламенти всіх 28 держав, що входять до ЄС, та Верховна Рада України , «все, що потрібно буде зробити Москві – допомогти хоча б одній державі цього не робити. Інструменти можуть бути самими різними – від впливу Газпрому до тиску дипломатичними каналами». А затримка з ратифікацією Угоди може призвести до того, що Україна опиниться в підвішеному стані , в сірій зоні небезпеки між Євросоюзом і Росією на довгі роки.
«Однак не змирилася з тим, що буде після Вільнюса»
З посиланням на власні джерела «Газета.Ru» оприлюднила інформацію, що екс-заступник голови адміністрації президента Російської Федерації Владислав Сурков повертається у владу в статусі помічника президента країни і буде займатися російсько-українськими відносинами. Політолог Вадим Карасьов вважає, що таке призначення розраховане на довгу перспективу. Він зазначає (тут і далі цитуємо tyzhden.ua): «Це стосується поствільнюського періоду, коли почнеться період адаптації України до нових умов вільної торгівлі з ЄС. Тобто Сурков очевидно покликаний, щоби Росія вже готувалася до нової торгівельно-економічної і навіть геополітичної реальності, яка виникне після підписання угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Україною». На думку Карасьова, вочевидь, «з тим, що буде у Вільнюсі 2013 року Росія змирилася. «Однак не змирилася з тим, що буде після Вільнюса. Особливо в період між 2013 і 2015 роками. По-перше, вже згаданий період адаптації економіки до нової торговельної географії і умов ведення бізнесу, в яких опиниться українська економіка. По-друге, це - президентські вибори-2015».Політолог вважає, що перед Сурковим його господар наразі стоїть два завдання - «по-перше, ускладнити переобрання Януковича і, по-друге, створити потужну проросійську політичну силу, умови для нової неросійської політичної хвилі, на якій можна було би серфінгувати новим молодим перспективним лідерам як 2015, так і 2017 року». Карасьов також уточнює: «Якщо не вдасться ускладнити перемогу Януковичу, то можна торгуватися і отримати кадрові преференції і дивіденди, щоб підтримати його в другому турі, а потім на 2017 рік – опанувати парламент. Крім цього, в Україні шукатимуть нових лідерів, тому що і комуністи, і Медведчук, і всі ці персонажі попередньої політичної епохи – «відіграні». З ними виграти битву за українську інтеграцію неможливо».
Нагадаємо, що досі питаннями «принуждения Украины» займався Володимир Глазьєв. Його наступник Володимир Сурков приведений у владу Борисом Єльциним наприкінці кар’єри першого президента РФ – у 1999. Через 9 років Сурков доріс до посади першого заступника керівника адміністрації президента цієї країни. У 2008 призначений на посаду віце-прем’єр-міністра РФ. У травні 2013-го звідси звільнився з формулюванням «за власним бажанням». Суркова називають майстром політичної інтриги.
«Це катастрофа для всіх»
Європейські й американські експерти називають Митний союз катастрофою для всіх його учасників, але найбільше для Росії, неоімперіалістичною норою та новим Радянським союзом. Старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона (США), шведський економіст Андерс Аслунд підкреслює: «Просуваючи план створення політичного Євразійського союзу держав-сусідів, Кремль ще більше закопує себе в неоімперіалістичну нору, імовірно щоб таким чином апелювати до російських націоналістичних сентиментів». Він також зауважує, що «Митний союз – це катастрофа для всіх, хто до нього залучений, але найбільше для Росії, яка його ізолює. Економічно її протекціоністське об’єднання напіврозвинених країн утримує їхні економіки від розвитку. Політично жорстока агресія Росії, щоб змусити країни вступити до союзу, перетворює потенційних друзів на ворогів. Росія повинна компенсувати витрати, які вона спричинює іншим державам, отож має залишати їм рахунки. Ніхто не потерпає більше від Митного союзу, аніж сама Росія». Для видання «Die Zeit» Андреас Умланд писав, «вихід Києва із трійки східнослов’янських націй – «великорусів, малоросів та білорусів» – до сьогодні викликає фантомні болі російської народної душі». Експерт зауважує: «Кожен, хто має російське зовнішньополітичне мислення, відстоюватиме думку, що Україна є якщо й не головним, то одним з пріоритетів Росії у так званому ближньому зарубіжжі».
Натомість французький філософ Філліп де Лара ставить риторичне запитання до Заходу: «Чи усвідомлюють європейці, що ставкою в цій грі є незалежність України, якій сьогодні загрожує знову стати провінцією імперії? Митний союз серйозніше працює над майбутнім України, ніж європейська зваженість, використовуючи газовий шантаж». У цьому ж ракурсі висловлюється й аналітик «Eurasia Review» Ніколас Кауфман вважаючи, що «Україна перебуває між все більш загрозливою Росією та летаргічним Брюсселем». Тим часом, ситуація довкола України стає все загрозливішою. Фактичне «розчиненя» Вірменії в неоімперському проекті Путіна – водночас і нагадування Кремлю про наміри зробити все можливе й неможливе, щоб поставити хрест на повноцінній українській державності. З цього приводу експерт з питань Кавказу американського Фонду Карнеґі Томас де Ваал попереджає: «Приєднання Вірменії є завданням середньої важливості для Росії. Набагато важливіша мета, центральний для Росії елемент у проекті Митного союзу – участь України».
«Отже, наша держава зміниться докорінно»
Прем’єр-міністр Микола Азаров, виступаючи 18 вересня на засіданні Кабміну , сказав: «Більше п`яти років різні склади Уряду України вели непрості переговори щодо європейського майбутнього нашої держави. Водночас ми аналізували всі аспекти впливу режиму вільної торгівлі з ЄС на економіку України. Третій рік поспіль реалізується затверджений Урядом план заходів щодо використання переваг та мінімізації ризиків створення вільної торгівлі з Євросоюзом. Ми виконали колосальний обсяг законодавчої технічної роботи, адже положення угоди охоплюють практично всі сфери життя українського суспільства». Він також зазначив, що «Україна, як днями констатував Глава держави Віктор Янукович, у змозі і, безумовно, виконає критерії, необхідні для підписання Угоди про асоціацію. І ось саме зараз наш Уряд підбиває риску під важливим етапом підготовки до асоціації з Євросоюзом і водночас відкриває новий етап кардинальних перетворень в Україні. Ми робимо це свідомо, відповідально і відкрито». Очільник Кабміну підкреслив, що зміни, які відбудуться за умов набуття чинності асоціація з Європейським Союзом, без перебільшення доленосні для України. При цьому зазначив, що на сьогодні не йдеться про членство України в ЄС. Однак із підписанням Угоди про асоціацію, підкреслив він, «ми створюємо умови для послідовного руху до європейської якості життя. На сьогодні ринок ЄС є одним із найбільших в світі, він об’єднує 28 держав-членів з населенням біля 500 млн. осіб. Але, Україна хоче приєднатися не просто до найбільшого торговельно-економічного об`єднання в світі, а й до спільноти із сучасними стандартами демократії та прав людини».
Микола Азаров наголосив: «Отже, наша держава зміниться докорінно, і когось це надихає, а когось тривожить. Завдання Уряду полягає в тому, щоб ретельно, відповідально оцінити як плюси, так і ризики необхідних перетворень, за які ми беремося. Угода про асоціацію є для нас «дорожньою картою» на шляху до тієї України, якою переважна більшість наших співгромадян хоче її бачити: країною з потужною соціально орієнтованою економікою, заснованої на передових технологіях, що гарантує достойні доходи громадян і сильний соціальний захист; країною з безумовним верховенством права; країною з високими стандартами життя, які, до речі, всі ті, хто згоден з асоціацією, і ті, хто не згоден, визначають однаково – як європейські стандарти життя».
А відтак уточнив: «Тому що всі ми хочемо чистого повітря, якісної води, безпечних продуктів харчування, гарної освіти для наших дітей, сучасного медичного обслуговування, надійного правового захисту тощо. І все це не абстракції, а норми і правила, які вже діють в Європейському Союзі, які потрібні нам в Україні».
Прем’єр-міністр зазначив, що українська промисловість має шанс ефективно скористатися десятирічним перехідним періодом щодо запровадження європейських норм і технічних регламентів, залучення коштів, а також пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації виробництва. При цьому попередив: хто не зуміє перебудуватися за цей період, той просто не витримає конкуренції. Микола Азаров також звернув увагу на те, що « в процесі підготовки проекту угоди значною мірою вдалося захистити інтереси реального сектору вітчизняної економіки. В ході переговорів знайдені компромісні рішення, які прийнятні для обох сторін. Згідно з досягнутими домовленостями, лібералізація торгівлі охоплює більше 97% тарифних ліній або більше 95% обсягу двосторонньої торгівлі між сторонами». Він також повідомив, що «скасування ввізних мит, які сьогодні діють в Європейському Союзі щодо українських товарів, відбудеться вже в перший рік дії угоди. При цьому середня ставка мит в Україні знизиться для товарів з Євросоюзу вдвічі: з 4,95% до 2,42%, в той час як середня ставка мит Євросоюзу для українських товарів зменшиться в 15 разів: з 7,6% до 0,5%. Це практично нульові». А відтак узагальнив: «Основні зміни товарів для 99% українських товарів, що постачаються до ЄС, відбудуться вже в перший рік дії угоди ще до ратифікації угоди державами-членами ЄС. Натомість мито для товарів з ЄС в Україні буде знижуватися поступово, протягом 4-х років. Таким чином, українські виробники отримають часову перевагу і шанс підвищити конкурентоспроможність своєї продукції не тільки на ринку Євросоюзу, але й на ринках "третіх" країн. При цьому додаткове зростання очікується в основному за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство, харчова промисловість, текстильний та шкіряний сегменти легкої промисловості, металургія та оброблення металу, машинобудування, транспортні послуги, послуги юридичним особам тощо» На його думку,. наявність міжнародного договору, що передбачає вільну торгівлю з Європейським Союзом, стане потужним аргументом на користь збільшення прямих іноземних інвестицій, особливо з «третіх» країн, у виробництво в Україні товарів або послуг, орієнтованих на експорт до країн-членів ЄС. А посилення конкурентоспроможності українських виробників, у свою чергу, також справить позитивний вплив на розвиток внутрішнього ринку, дозволить заміщувати імпорт власними товарами. Як переконаний керівник Уряду, «ці зміни відчує не лише бізнес, а й кожен громадянин України».
http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/analityka/54628/
Немає коментарів:
Дописати коментар