Зміни клімату та зростання кількості населення значно підвищують ризики для людей, свідчать дослідження.
Лондонське королівське товариство з розвитку знань про природи застерігає, що небезпека, яку несуть періоди сильної спеки, для похилих людей зросте у десять разів до 2090 року, якщо кількість викидів парникових газів продовжуватиме зростати.
Також там вважають, що ризики від повеней зростуть більше ніж у чотири рази, а ризики посух - потрояться.
У дослідженні, проведеному професором Георгіною Мейс, говориться: "Ця проблема не має настати скоро... вона вже настала".
Вчена розповіла BBC News: "Ми повинні змиритися з думкою, що внаслідок змін клімату та зростання населення ми живемо у світі, що постійно змінюється - і ми маємо значно краще планувати свої дії, якщо хочемо з цим впоратися".
У доповіді вказується, що уряди не усвідомили ризики зростання кількості населення у прибережних містах на тлі підвищення рівня моря та збільшення випадків надзвичайних стихійних явищ.
"Все більше і більше людей живе у небезпечних місцях, тому схоже, що надзвичайні події траплятимуться частіше", - говорить професор Мейс.
"З точки зору небезпек, зростання кількості населення впливає, як мінімум, так само, як і зміни клімату, а іноді й більш суттєво. Ми робимо самих себе більш вразливими, тоді як клімат стає більш жорстким", - додає вчена.
За її словами, неможливо уникнути найбільш небезпечних та неочікуваних явищ, однак цілком можливо підготуватися до життя у світі, що постійно змінюється: "Ми маємо правильно організовуватися".
У своїй доповіді вчені радять готуватися на всіх суспільних рівнях - від стратегічного планування на міжнародному рівні та рівні країн, до підготовки місцевих планів дій на випадок повеней чи екстремальної спеки.
Ці сценарії засновані на припущенні, що теперішні тенденції викидів збережуться й призведуть до підвищення температури на 2,6 - 4,8 градусів Цельсія до 2090 року. Також припускається, що кількість населення до цього часу становитиме 9 мільйонів.
Дослідники вважають, що урбанізація ще більше погіршить ситуацію - міста перетворяться на "острови спеки" через те, що дороги та будівлі вбиратимуть багато сонячного тепла. Вчені попереджають, що у тій же мірі, у якій будинки ізольовані від холоду, вони мають забезпечуватися правильною вентиляцією влітку.
Зменшення викидів парникових газів - ключовий момент. Втім, уряди також мають пристосовуватися до майбутніх кліматичних зсувів.
Вчені пропонують урядовцям найпростіший та найдешевший вихід із ситуації - зберегти зелені зоні, що допоможе пом'якшувати наслідки спеки. Інші можливі заходи - висадження молодих дерев, заохочення створення "зелених дахів" або ж фарбування дахів у білий колір, який відбиває сонячне світло.
Вчені також зазначають, що кондиціонери - найбільш ефективний спосіб зберігати прохолоду. Однак вони дорогі, перенаправляють тепло на вулиці міста, а їх використання посилює зміни клімату.
Інша пріоритетна проблема - повені. У дослідженні стверджується, що найбільш ефективними залишаються масштабні інженерні рішення - такі як "морські стіни", які допомагають уникати берегових повеней. Однак такі проекти дорогі, а якщо вони зазнають невдачі, то наслідки катастрофічні.
Ідеальний вихід, говорять вчені - поєднання потужних інженерних рішень, таких як дамби, з "м'якими" заходами щодо захисту боліт, які б поглинали воду.
Дослідники вважають, що уряди мають розробити чіткі пріоритети своїх витрат. Необхідно убезпечити головні інфраструктурні елементи, такі як джерела електроенергії.
Вони також застерігають, що надмірне підвищення температури може становити небезпеку для аграрного сектору економіки, якщо стане занадто спекотно для робітників, що працюють надворі.
Вчені занепокоєні, що у деяких місцевостях робота у полі може бути зупинена через спеку. Більше того, аграрії втрачають все більше робочої сили через те, що люди переїжджають у міста.
Дослідження закликає фінансові системи виділяти більше коштів для усунення наслідків надзвичайних подій.
"Допоки ризики не будуть чітко оцінені та висвітлені, компанії не матимуть стимулів зменшувати їх", - говорять вчені.
Автори хочуть, щоб організації оцінили та повідомили по свої максимальні можливі втрати внаслідок надзвичайних подій. Ці оцінки мають базуватися на 1% можливості надзвичайної події кожного року.
Дослідники підсумовують, що рішення, які ухвалить людство протягом кількох наступних десятиліть паралельно з утворенням великих міських зон, ймовірно, стануть ключовими для можливостей людей протистояти новим викликам кінця століття.
Немає коментарів:
Дописати коментар