Навіщо наші пращури злізли з дерев

Навіщо наші пращури злізли з дерев, чому розлучилися з шерстю і дійсно, чи праця створила людину? На ці та інші хвилюючі питання відповідають вчені, висуваючи нові - оригінальні - гіпотези.


1. Чому вимерли наші найближчі предки?

- Останні дослідження показали: неандертальці нам були все-таки родичами, - пояснювала відомий біолог, лінгвіст, професор Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна ЧЕРНІГІВСЬКА. - Хоча в цьому довгий час сумнівалися. Якось страшнувато було уявити, що сотні тисяч років тому на планеті жили одночасно різні гомо. Уявіть - є кішка і якась НЕДОкошка. Вона не лиса, не вовк, вона з тих же, але не цілком. Сусідили різні види гомо, і ми опинилися найсильнішими і перемогли.
Але чому недолюдей або, по-іншому, «інші люди» загинули? Серед багатьох причин є одна дуже важлива. Ми їх переграли ще й за допомогою мови. Гомо сапієнс навчився розмовляти звуками, а неандертальці, наскільки нам відомо, освоїли тільки мову жестів.
Звичайно, перевага виявилася на нашому боці. Одна справа попередити про загрозу словами - швидко, звучно, зрозуміло. А поки з кущів пальцями просигналить, дикі звірі всіх одноплемінників розтопчуть і з'їдять.

2. Чому у нас розвинувся такий великий мозок?

В енциклопедіях написано, що найбільший мозок у європеоїдів: він важить 1375 грамів, а найлегший у корінних австралійців - 1185 грамів.

- Чому так? - Запитала я у професора РАМН, доктора біологічних наук, керівника відділу ембріології НДІ морфології людини РАМН Сергія Савельєва.

- Справа тут в географічній ізоляції, - вважає Сергій В'ячеславович. - Ще десятки тисяч років тому люди розподілилися по різних районах земної кулі, і мозок їх почав формуватися в залежності від складності навколишнього оточення. Постійний пошук різних варіантів виживання в умовах мінливого клімату і розвинув мозок європеоїдів до певного розміру. Щасливчикам ж, що заселив теплі краї, не було необхідності надто напружувати свій мозок, від чого він, мабуть, і пригальмував з масою. У негроїдів, до слова, маса мозку вище, ніж у австралоїдів, всього на 59 грамів.

- Сильний звивини предків відрізнялися від наших?

- Є тенденція збільшення середньої маси мозку у всіх раси і етноси за останні 100 років. Мозок поважчав приблизно на 40 грамів. Ця зміна пов'язують як з культурним, так і з біологічним прогресом людства. А може, причини зміни мозку пов'язані зі змішанням декількох етнічних груп. Розгадки цього феномена поки немає. Адже невелике, але достовірне збільшення маси мозку не раз спостерігалося і в більш ранній історії людства. Я схиляюся до думки, що культурний розвиток суспільства не впливає на форму і будову мозку. І постійного збільшення розмірів мозку не відбувається ні в яких ідеальних соціальних умовах.

3. Чому ми встали з четверенек?

Найпопулярніша версія свідчить: ми піднялися з колін, тому що змінився клімат. Через чергового глобального похолодання на поверхні материків і океанів нашої планети різко знизилася температура. Ліси в більшості районів зникли, поступившись місцем неосяжним степам. Тому австралопітек позбувся свого притулку - крон дерев, і змушений був злізти на землю.
Але нове дослідження вчених з англійського Університету Йорка і з паризького Інституту фізики планети, показало: предки людей стали ходити на двох ногах через зрушень земної кори і через появу скель.
- Ландшафт Східної та Південної Африки п'ять мільйонів років тому був сформований вулканами та зміщенням тектонічних плит, - пояснює кандидат географічних наук Валерій Боровський. - Земна кора розтягувалася і тріскалася, з'явився Великий Африканський розлам, Червоне морe і Аденську затоку повільно розширювалися. А процес утворення рифтової розлому супроводжувався бурхливими виверженнями вулканів. Під територією Ефіопії з глибин Землі піднімався стовп гарячої магми, який згинається земну кору і призводила до появи тріщин в ній.
І у всьому цьому жаху довелося виживати людиноподібним. Хвилі-неволею їм довелося встати з четверенек, тому що пересуватися по здибленої місцевості було зручніше на двох ногах. І селитися вони стали в скелях - вони їм служили і зручним притулком, і пасткою, в яку легко можна було заманити здобич.
Крім того, пересічена місцевість зробила з предків справжніх атлетів. «Людина вкарабківающійся», як назвали його вчені, навчився швидко бігати, не розбираючи дороги, підійматися по камінню, балансувати на краю прірви і перестрибувати через рови. У нього стали спритними і гнучкими руки і пальці, здатними виточити і взяти в руки інструменти.
І найголовніше - тільки завдяки такій складній і небезпечного життя, наші предки стали швидко розумнішати. Адже їм довелося навчитися орієнтуватися в просторі і спілкуватися з один одним, працюючи в команді.

Питання руба

- Так працю, згідно Енгельсу, все-таки створив людину? - Поцікавилася я якось у завідуючої Центром еволюційної антропології Інститут етнології та антропології РАН Марини Бутівської.

- Не впевнена, - відповідала Марина Львівна. - Адже трудяться і тварини, інакше б вони не змогли здобувати собі їжу. Та й для того, щоб пересуватися на двох ногах, зовсім необов'язково постійно використовувати знаряддя. Адже кенгуру палиць і каменів в лапи не беруть.

- А чому ж зараз мавпи людьми не стають?

- Ось вам зустрічне запитання: а чому з сучасної риби не зароджуються примітивні форми динозаврів? Еволюція ніколи не виробляє нічого повторно у великій кількості. Момент становлення людства вже пройшов. Так чому він повинен відбуватися багаторазово? Еволюція таки рухається: йде потужний стабілізуючий відбір, що перешкоджає зміні.

А в цей час

Вчені з'ясовують, чому у нас кошлатість знизилася

Людина унікальна ще й тим, що він (за деяким винятком) виглядає буквально голим у порівнянні з мавпою. З одного боку, сучасна «шерсть» ріднить нас з волохатими предками. На таку зв'язок вказують близько 5 мільйонів волосків, які є і у людей, і в мавп аналогічного розміру. Але у мавп все волосся однакові і рівномірно розподілені по шкірі. У людей же відрізняються за місцем знаходження: на тілі вони коротенькі і ріденькі. Чому ж у нас кошлатість знизилася? На це питання є тільки припущення. Причому, деякі досить кумедні.

Версія англійської антрополога Марка Пігель:

- «Епіляція» сталася з гігієнічних причин. Волосся служили притулком паразитам, розносяться хвороби. І наші вже розумні предки свідомо обирали менш шерстистих партнерів - більш здорових в їх розумінні. Так ми поступово набули голий вигляд.

Версія американського біолога Девіда Ріда:

- Справа в одязі, якій предки одного разу обзавелися. Від неї рослинність на тілі буквально «задихнулася».

Версія фахівця з еволюційної біології з французького Національного центру наукових досліджень Андреаса Міллера:

- У «оголенні» людей винен вогонь. Оволодівши їм, волохаті предки почали грітися біля вогнища. І, засинаючи, подпалівалі шерсть. Довелося від неї відмовитися.

Версії кандидата біологічних наук Григорія Орлова:

- Наші предки поступово скинули волосяний покрив через те, що їм доводилося постійно подорожувати жаркими саванами стародавньої Африки. Або ж люди "облисіли" у процесі адаптації до життя у воді, що було необхідно для зменшення опору при плаванні.