Интернет реклама УБС

Интернет реклама УБС

Интернет реклама УБС

Поиск

пʼятниця, 23 серпня 2013 р.

ПІДЗЕМНА ВІЙНА АДЖИМУШКАЯ

Підземна війна Аджимушкая: морок, голод і спрага
  У травні 1942 почалася одна з найвідоміших і тривалих «підземних» війн в історії людства. У Криму, під Керчю, бійці РККА пішли в каменоломні і створили під землею боєздатну армію. Армію, яка докучала гітлерівцям бойовими вилазками так ефективно, що німці в порушення всіх міжнародних конвенцій захисників каменоломень труїли бойовими газами, основним елементом яких був хлор.

З німецькою пунктуальністю ставили таймер на 8 годин безперервної подачі газу і впускали через природну вентиляцію підземелля вбивчу суміш. Гітлерівці знали технічні характеристики наших засобів захисту від газових атак, зокрема, протигаза радянського виробництва, який здатний був витримати максимум 8:00 атаки.
Ось фашисти і нагнітали НЕ хвилиною менше газ під землю, де вмирали радянські бійці, жінки, діти. Перебуваючи в каменоломнях Аджимушкая зараз, турист відчуває, що на мить потрапив у пекло. Як же там жили і воювали люди?! Чудно, але наші в 1942-му окопалися тут надовго.
Фріци намагалися захисників викурити, прогнати, але воїни РСЧА із спеціально облаштованих вузьких бійниць «косили» живу силу ворога зі свастиками на шинелях. Гарнізон Аджимушкая під командуванням Павла Ягунова, таким чином, виявився подібний хворий скалку в тілі: він не дозволяв німцям перекинути військові частини під Керчі на допомогу регулярної армії, осаджуючої Севастополь.
Можливо, Севастополь не витримав би настільки довго, якби не гарнізон Аджимушкая. Німці люто намагалися прорватися в темряву каменоломень, але знаходили найчастіше одне - свою смерть. Гарнізон Аджимушкая налічував до 10 000 радянських людей. Але коли зашипів вбиває газ ... Як написав у своєму щоденнику один з командирів оборони, після першої газової атаки в живих залишилося приблизно 3500 чоловік.
Масове винищення людей бойовими газами було далеко не останнім випробуванням у ряду тих моторошних тягот, що довелося пережити захисникам Аджимушкая. Як воювали бійці і що приєдналися до них мирне населення в тих нелюдських умовах?

Морок

Коли в наші дні спускаєшся в каменоломні Аджимушкая по стежці вниз, під землю, доріжку туристу висвітлюють ліхтарі електричні, але і вони не здатні розвіяти тутешній непроглядний морок. Доводиться йти з ліхтарями і світити собі під ноги і ще на стелю, бо висота його сягала максимально 162 см. Тільки дитина могла тупотіти тут, повністю випроставшись. Непроглядна темрява!
Наші бійці в 1942-му році, не маючи ліхтарів, придумали різати автомобільні шини на тонкі клапті і підпалювати їх. Ті горіли, коптили стеля, забивали гаром легкі, слизові носа, бронхів, але давали хоч якесь світло. Ще радянські солдати придумали робити в гільзі великого снаряда отвір, в який вставляли гніт, і заливали в порожнину гільзи відпрацьоване машинне масло. Виходило щось на зразок лампадки. Так видобувався світло.
Коли не було підручних засобів, щоб витягти вогонь, то придумали просто натягувати між різними частинами каменоломень телефонний дріт. Перебираючи по ньому руками, бійці РСЧА і цивільні в непроглядній темряві пересувалися з одного приміщення в інше. Наприклад, з «казарм» у так званий «штаб». Дані назви умовні, бо кімнат як таких під землею не було.

Жага

Недарма один з колодязів, з якого бійці підземного гарнізону намагалися черпати воду для своїх потреб, називали «Колодязем Життя». Захисники Аджимушкая виходили наверх за відром води, як на полювання, групами. Одна йшла з порожніми відрами, інша група черпала воду з колодязя, їм тут же кидали порожні відра бійці першої.
Третя група прикривала тил вогнем, так як колодязі добре прострілювалися німцями на відкритому місці і людські втрати наших солдатів при заборі води були катастрофічні. Відро води прирівнювали до відра солдатської крові. Потім бійці почали в мороці підземелля намагатися рити-довбати свої підземні колодязі. Доводилося працювати в умовах хронічної нестачі повітря, у кіптяві факелів, лопатами, кирками, тягати породу руками, довбати камінь, випилювати його.
Пекельна праця, але вода була потрібна як повітря. Пораненому бійцю належало за нормою всього дві столові ложки води на добу, ті ж, хто міг пересуватися самостійно, повинні були добувати собі рідину самі. Хтось шукав місця, де зі стін капала вода, і підставляв під це місце перевернуті каски, фляги. Спеціально створювалися бригади з найбільш міцних бійців. Справа в тому, що під землею в деяких місцях камінь має губчасту структуру і там сочиться вода.
Якщо проколупнути невеликий хід в камені і всунути туди трубочку (скажімо, ізоляцію від кабелю) і при цьому сильно втягнути повітря та вологу в себе, то в рот попадало кілька крапельок. Ковтати не можна! Всі збиралося в рот і ретельно відпльовуватися. Один боєць-добувач вологи міг за добу набрати до 800 мл каламутної рідини таким ось способом.

Голод

Німці геть перекрили всі шляхи передачі продовольства зверху, із землі. Колись населення прилеглих сіл спускало захисникам нехитру їжу через потаємні ходи. Іноді вдавалося передати під землю цілу кобилу. Її забивали, потрошили, відокремлювали копита, здирали шкіру. М'ясо варили, і люди на якийсь час наїдалися. Відходи закопували, але незабаром їх відкопували і переварювали заново. З хробаками, з тухлятиною, з гниллю ...
Фашисти вишукували проходи і лази, що з'єднували підземеллі і поверхня землі, і закладали туди авіаційні бомби. Вибухи стрясали все навколо, люди в каменоломнях геть глухли, але - виживали. Голод же «косив» всіх. Бійці стали їсти щурів, варили халяви чобіт. Склалася своя система поїдання гризунів. Вважалося, що не можна у щура є лапки і хвіст, їх відразу відрубували і викидали, тому що щур лапками бігала по розкладеним тілам і покидькам. А хвостом, відповідно, все це підмітала. Так що їли тільки тушку.

Рани і хвороби

Турист зараз може бачити в Аджимушкаї проржавілий операційний стіл, на якому тоді робили найскладніші оперативні втручання. Ампутації кінцівок, розтин черевної порожнини, операції на пораненому хребті та інше. Все це найчастіше робилося без наркозу. В основному, не було нічого знеболюючого!
У каменоломнях зберігся величезний запас цукру (тут його зберігали ще до війни), і тепер солдати навчилися гнати з нього самогон. Пацієнту давали перед обширною операцією склянку самогону і - починали різати ... Іноді вдавалося роздобути цигарку, цигарку для уявного заспокоєння.
Після відвідин меморіалу Аджимушкай під Керчю залишається відчуття жаху від здатності людей творити Зло, але і накочує хвиля гордості, що інші люди навіть в таких умовах залишалися людьми.
Автор: Михайло Берсенєв, shkolazhizni.ru 

Немає коментарів:

Дописати коментар

ТОП 10

Гороскоп

Loading...

Цікаво про цікаве

Все что считаю интересным и полезным, публикую на этом сайте

Як ми творили фінансову кризу

Як ми творили фінансову кризу

Як же створюється фінансова криза, а дуже просто.
Я вам дуже просто поясню, що нафта, газ
і дорогоцінні метали не відіграють тут ніякої ролі.
У всьому тут винувате головне зло - не забезпечені гроші.