СВІЧА

Знаю, від Початку до Кінця,
Не довгий у людини вік.
Усі відходять до Творця,
Коли років спливає лік

Так вже склалося в природі,
У кожного горить своя свіча,
Коли боги пішли, - від тоді
Від життя не знайдено ключа

Лиш дві дати на плиті,
В яких змежоване буття
Й все набуте при житті
І вже не має вороття

Догорить свіча і підем ми,
У темінь, безвість й небуття
І не побачимо з пітьми
Новорожденого життя